На правобережжі Херсонщини затопило орієнтовно 10 тис. га сільськогосподарських земель. Для окремо взятого господарства, поля якого зникли під водним покривом, це катастрофа. Але водночас на тлі загальнонаціонального прогнозу врожаю зернових на рівні 48 млн тонн очевидно, що мінус кілька десятків тисяч тонн зерна за середньої врожайності 4 тонни з гектара — втрата некритична, — переконує експертка у галузі сільского господарства інформаційно-аналітичного центру “АГРО ПЕРСПЕКТИВА” Лариса Гук (ZN.UA).
Авторка пише, що через руйнування Каховської ГЕС 350 насосних станцій та меліоративні канали загальною довжиною понад 1100 км залишилися без джерела зрошення. Труби водозаборів уже не занурюються у воду, а висять у повітрі.
“У фокусі трагедії насамперед три області — Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька.
Якщо без емоцій, то руйнування Каховської ГЕС і проблеми із системами зрошення автоматично означають повернення до традиційного сільського господарства.
Так, зміниться структура виробництва сільськогосподарської продукції. Тимчасово можна забути про вітчизняний рис, але внутрішній ринок і так здебільшого споживає продукцію від іноземних фермерів.
Без зрошення неможливо вирощувати на півдні кукурудзу та сою. Рекордного 2021 року Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська області сумарно зібрали 12 млн тонн зерна”, — йдеться в матеріалі.
Лариса Гук додає, що аби отримати запланований урожай кукурудзи на рівні 11 тонн з гектара, потрібно 570 мм продуктивної вологи в чітко визначені періоди росту та дозрівання. Культивація кукурудзи потребує 8–10 поливів, а це колосальні витрати води.
“Локальні фермери кажуть, що соняшник, пшеницю, ячмінь можна сіяти, просто врожайність буде іншою. А ще можна розвивати крапельне зрошення, як в Ізраїлі, де розуміють цінність води”, — пише експертка.
– Але сільське господарство на півдні країни існувало, існує й зможе існувати без зрошення.
