Чорна звістка з передової

Похоронка прилетіла до Яблуновицького старостинського округу. 23 червня у результаті обстрілу ворогом позицій поблизу н. п. Північне Донецької області загинув 24-річний воїн Богдан Паламарчук із с. Скибин Оратівського району. Навчався юнак у Києві, там здобув спеціальність кухаря-офіціанта. Одружився, народив сина. Але через військову агресю росіян Богдан поповнив ряди Небесного воїнства… Оратівщина розділяє разом з родиною непоправне горе.

Знову у жалобі Хмільницька громада. 23 червня загинув захисник України Іван Косань, житель с.Курилівки. Мужній, щирий, порядний, чесний – таким воїна навіки запам’ятають земляки.

Шаргородщина втратила захисника України 24-річного Олега Бригиду. Старший механік-водій танкової роти механізованого батальйону, молодший сержант Олег Бригида зі зброєю у руках захищав рідний край під час проведення АТО/ООС та боронив усіх нас з самого початку повномасштабного вторгнення ворога в Україну. У бою з окупантом отримав важкі поранення. 25 червня від отриманих ран боєць, на жаль, помер.

За Романа на фронті помстяться брати

У Мелешкові Гайсинської громади з почестями провели в останній шлях воїна — 42-річного Романа Некрута. Люблячий син та батько, коханий чоловік, молодший брат, якому б ще жити та жити… Після закінчення школи відслужив строкову службу, після чого підписав контракт на військову службу. Був учасником бойових дій на Сході України, брав участь в АТО(ООС). Він був справжнім патріотом, вірним сином своєї неньки України, тому за зразкову службу його відзначили трьома нагородами. З перших днів повномасштабного вторгнення російських найманців, не вагаючись, Роман Некрут став на захист рідної землі. Разом з побратимами з 35-ої окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського, боронив нашу землю на Миколаївщині від ненависного ворога.

14 березня минулого року під час бойових дій на Миколаївщині, пропав безвісти. Рік і три місяці родина чекала звістки про свого Романа. …Але… Після пророблених кількох тестів ДНК стало відомо, що сержант, начальник радіостанції радіовзводу центру зв’язку тилового пункту управління польового вузла зв’язку військової частини А0216 Роман Некрут загинув поблизу н.п. Червоне Миколаївської області. Йому назавжди 40… Два брати загиблого героя також боронять нашу землю в лавах ЗСУ на Донецькому напрямку і готові відомстити за свого Романа.

У вічному боргу перед Героями на щиті

У боротьбі з ворогом загинув 29-річний воїн з Вінниччини Олександр Трачук.

Під час виконання завдань, пов’язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України загинув немирівчанин – Геннадій Василенко.

У Вендичанській громаді 20 червня прощалися з воїном-односельчанином Миколою Кривіцьким. Навіки 32…

23 червня в районі Бахмутського напрямку загинув воїн, житель села Лука-Мелешківська Дмитро Костюк… Життя Героя обірвалося у віці 31 рік.

23 червня Некрасівська громада Якушинецької ТГ зустріла на щиті та провела у вічність свого Героя – Євгенія Варламова. Воїн-захисник України героїчно загинув 15 червня при виконанні бойового завдання в районі м.Авдіївка Донецької області.

Городківська громада в скорботі… Російський агресор обірвав лінію життя 54-річному Олександру Волику. Чоловік з перших днів повномасштабного вторгнення мужньо давав відсіч ворогу. Матрос Олекандр Волик був стрільцем-зенітником зенітного ракетно-артилерійського дивізіону. Поліг на полі бою на Донеччині.

Безжальна війна в одну мить обірвала життя любого сина, брата, татуся, молодого, повного сил воїна-захисника, томашпільчанина Олександра Васалатія.

Багатодітні батьки стали воїнами

У Харпачці прощалися із загиблим на Донеччині воїном.

Сергія Гонтаренка земляки зустріли живим коридором, навколішки. Бо Сергія тут знають як прекрасного сім’янина, батька 3-х діток: двох донечок та сина. До війни працював у Ладижині на птахофабриці. У лютому цього року був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив матросом у батальйоні морської піхоти ВМС Збройних сил України. Воював на найважчому — Донецькому — напрямку. Поліг смертю хоробрих 13 червня під час виконання бойового завдання на Донеччині, внаслідок отриманого смертельного поранення…

Загинув справжній воїн, найкращий син України – Олександр Назаревич із Турбівської громади. Лише 34… Загинув під час бойового завдання в ході ведення бойових дій у м. Мар’їнка Донецької області, назавжди залишившись Героєм.

21 червня у Пеньківці живим коридором зустріли на щиті воїна Миколу Гуменюка. Захисник загинув від поранення 12 червня біля н. п. Хромове. Він був солдатом-сапером інженерно-саперного відділення стрі­лецького батальйону. Пішов воювати добровольцем 15 березня минулого року. У сім’ї захисника виховувалися 6 дітей, які тепер осиротіли без батька-порадника…

Вперше з початку повномасштабного вторгнення село Харпачка Гайсинської громади стояло на колінах та прощалося із загиблим земляком героєм Сер­гієм Гонтаренком (Жуком). Матрос в/ч 2613 загинув під час штурму ворожих позицій внаслідок ведення стрілецького бою, отримавши поранення, несумісне з життям, в Донецькій області. У Сергія Олександровича залишилися дружина, мати та троє дітей.

Глухівчанин Юрій Кратюк разом із своїм старшим сином пішов на фронт і загинув.

У важких боях здобував нагороди і поліг смертю хоробрих

Штаб-сержант Сергій Циба загинув 21 червня у зоні ведення бойових дій на Харківщині. Йому було 36. Мізяківські Хутори на колінах… Сергій усе своє свідоме життя був військовим, головним сержантом-командиром відділення зенітного артилерійського взводу зенітного ракетно-артилерійського дивізіону. Служив у 14-ій бригаді Князя Великого. Сергій був призваний 28 січня 2021 року. 2 грудня 2022 року отримав нагороду від Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного — почесний нагрудний знак «Сталевий хрест». Також нагороджений відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «15 років сумлінної служби».

Повернувся з-за кордону і боронив Україну

У Дашівській громаді провели в останню дорогу мужнього воїна Юрія Хромалюка. Захисник України загинув 18 червня, виконуючи бойове завдання поблизу н. п. Новодонецьке Донецької області.

Перед війною Юрій працював за кордоном. Міг там і залишитись, але серце кликало додому: тут родина і маленький син. Назавжди його ім’я буде вписане в історію України як Воїна-Героя.

Інструктор авіаспорт­клубу став воїном

Вінницька громада прощалася із захисником Олександром Марушевським. У мирному житті Олександр був лікарем Вінницького авіаспортклубу та парашутистом-інструктором. За життя здійснив близько 2000 стрибків з парашутом. Війна забирає найкращих…

Гинуть найкращі сини

Трагічна звістка про важку втрату знову надійшла до Глуховецької територіальної громади. 19 червня під час ворожого обстрілу загинув уродженець смт Бродецьке Дмитро Романюк. Упродовж останніх років проживав Дмитро з сім’єю у м. Бердичів. Вічній спокій захисник знайшов на Алеї слави смт Бродецьке.

Житель села Северинівка, військовослужбовець Ігор Семенюк з 23 травня вважався зниклим безвісти. Але дива не сталося… Без чоловіка залишилась дружина, без батька — діти, без дідуся — онуки, без побратима — бойові товариші.

«Про подвиги брата можна писати книги»

Останні слова про брата-Героя Тимофія написав Денис Ковтун з Тульчина, теж вій­ськовий:

– Тимофій мав за плечима закритий контракт як артилерист за часів АТО, але мобілізувався з перших днів повномасштабного вторгнення. Потрапив до підрозділу забезпечення (кухар за дипломом), і пів року писав рапорти на переведення в арту. Місця там не було, і йому запропонували посаду піхотинця. Він з задоволенням погодився і пішов знищувати москалів спочатку на Миколаївщині, потім під Херсоном. Після звільнення Херсона їх підрозділ перекинули на Донецький напрямок, де вони з товаришами утримували Первомайськ. У боях отримав поранення, пройшов лікування і реабілітацію. У квітні повернувся до строю, ще два місяці напружених боїв за кожен метр, і от 18 червня він прийняв свій останній бій… За цим коротким текстом стоять події, по які можна писати книги та знімати фільми. Ти, брате, ніколи не шкодував про свій вибір. Смерть зі зброєю в руках в чесному бою — ліпше, на що може розраховувати той, хто йшов до кінця за свої переконання.

У 21 поліг на полі бою

Янголом неба став ще один воїн з Тульчинської громади – Іван Жабрицький, житель с.Клебань. У нього попереду було ціле життя, але він віддав його за Україну. На війні Іван був навідником гранатометника. 19 червня біля населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області життєва зірка Героя-захисника навіки згасла. Місяць не дожив до свого дня народження…

Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв… Вічна слава і вічна пам’ять…

Сторінку підготувала
Людмила ПОЛІЩУК