Я довго думав, що йому відповісти. І згадав реальну історію. Я хочу нагадати її усім байдужим! Хто в цей час думає саме так!
«…..
У 1990-х роках було широко поширене фото грифа, що очікує смерті маленької дитини, яка помирала від голоду, щоб насолодитись її тілом.
Ця фотографія була зроблена під час голоду в Судані 1993/94 року Кевіном Картером, південноафриканським фотожурналістом, який пізніше отримав Пулітцерівську премію за цей «неймовірний знімок»…
Кевін Картер насолоджувався своїм подвигом і відзначався у великих каналах новин і мережах по всьому світу за «таку видатну фотомайстерність», однак він прожив всього кілька місяців, насолоджуючись своїм досягненням і славою. Трохи пізніше він впав у депресію і покінчив життя..
Депресія Кевіна Картера почалася, після того, як під час одного з інтерв’ю (телефонного шоу) хтось зателефонував і спитав, що сталося з маленькою дитиною….. Він просто відповів: «Не дочекався, щоб дізнатися після цього знімку, тому що довелося летіти…»
Той, хто дзвонив, сказав: «Я кажу вам, того дня було два стерв’ятники… В одного була камера»…
Після того, його постійне роздуми над цим висловлюванням, над побаченим та над осознанням всього, призвели його до депресії і, нарешті, він наклав на себе руки.
Кевін Картер міг би жити та стати ще більш відомим, якби він забрав цю дівчинку і привіз її до Центру годівлі ООН, куди він намагався дістатися або принаймні доставити її в безпечне місце.
Сьогодні, на жаль, так відбувається у всьому світі.
Світ споглядає та святкує дурість та нелюдські вчинки.
Кевін Картер мав витягнути дитину з того місця, це йому нічого не коштувало, але він цього не зробив.
Ось така нелюдська позиція: “В нього був час все сфотографувати, а от життя дитині врятувати часу бракувало.”…..»
Олександр Оверчук
