Люблячий, турботливий тато, чоловік, син, брат, кум, друг. Господар. Майстер на всі руки… ВОЇН.

Від малого до старого в нашому селі немає людини, яка не знає хто такий Богдан Василівський. Думаю, що й за межами села, всі, кому на життєвому шляху трапився наш Бодя – обов’язково запам’ятали і зберегли його, як світлу, класну людину.

Після того, як закладається фундамент – на нього починають викладати ряди цегли, для побудови майбутньої високої стіни.

Бодя опинився серед перших цеглин на моєму фундаменті. Юність. Одна велика дружня компанія і багато-багато спогадів, пов’язаних з тими часами.

З плином років стіна стає вищою, покривається новими шарами життєвого досвіду. Але. Що станеться, коли вибити з неї основу? Що залишається на її місці? – Порожнеча, діра. Порядок верхніх шарів порушується, якщо з-під них вибити основу.

Моя стіна дала тріщину. Господи, як же воно болить… Знаю, що таких, як я серед друзів сьогодні дуже багато. Богдан був опорною цеглиною в наших стінах.

Богдана більше немає. Але є його рідні. Люди, яким болить в рази сильніше.

Цим дописом закликаю всіх друзів та знайомих допомогти родині заповнити хоча б матеріальні витрати. Знаю, що те не допоможе втамувати їхній біль, але на даний час це, єдина річ, на яку ми здатні.

Карта Юлії (дружини Богдана):

4149499347717025

Аліна Олійник