Коли Пересу було 92 роки, він приїжджав до Києва на один форум і виступив із дуже надихаючою промовою, яку має прочитати кожен.

Ось вона:

“Ми мріяли про свою землю, але земля, яку ми отримали, не була мрією. То був маленький клаптик, одна тисячна частина Близького Сходу. Ця земля не дуже добре ставилася до нас. Там були болота, москіти, пустеля на півдні, каміння. Вибирати треба було між комарами та камінням. На ній було два озера – одне мертве, друге вимирало. Була відома річка – але й у ній води не було. Тобто, води не було взагалі. Жодних природних ресурсів теж не було – ні золота, ні нафти. Тоді говорили, що на Близькому Сході є два типи країн – країни нафтові та святі. Наша була абсолютно свята, бо взагалі нічого не було.

Ми були самотні. Ми не мали брата з релігії, сестри з мови, сусіда з історії. Усе це відбувалося після Голокосту. Ми прийшли туди і взагалі не знали, що робити. По-справжньому не знали.

І ми подумали: найбільше багатство природи – це людина. Люди збагатили землю, а чи не земля народ.

Ми всі стали вченими. Кожен фермер в Ізраїлі, кожен кібуц почав дивитись, як розвивати сільське господарство без води, без землі. Ми почали його розвивати. Це було перше сільське господарство у світі, засноване на хай-теці. Я сам був тоді студентом у сільськогосподарському університеті, ми намагалися проводити іригацію – поливали дерева гарячою водою, думали, що вони так краще зростатимуть.

На превеликий подив, з’ясувалося, що сільське господарство, яке засноване не тільки на землі, а й на хай-теці, працює. У нас сьогодні достатньо води. Воду зазвичай знаходять – її не видобувають. А ми почали її добувати. І ми досягли успіху. Ми почали опрісняти воду, ми шукали овочі, які не надто багато «п’ють», займалися селекцією. Ось вам справжній секрет: для майбутнього важливо не те, що ви знаходите, а те, що ви робите.

У нас не було ні людей, ні озброєння, ми ніколи не воювали, ми мали всього 450 тисяч чоловік, не було генералів, не було військового досвіду. ООН вирішила створити державу Ізраїль, але фактично точилася війна. Що ми могли робити? Дві речі.

Перше – люди мали стати мужніми і хоробрими. Вони мали зрозуміти, що в нас немає вибору – ми повинні лише перемогти. Якщо ми хоч раз програємо – все.

Друге – оскільки ми не мали зброї, ми почали її виробляти. Щоб удосконалювати армію, нам довелося розвивати ІТ. Ізраїльський ІТ-сектор працював на армію. Тому що ми були самі у ворожому оточенні.

Навіщо я вам це розповідаю? Досі я говорю молодим хлопцям або дівчатам: друзі, у вас є набагато більше, ніж ви думаєте. Не будьте лінивими. У вас є набагато більше, ніж земля вам може запропонувати. Ви можете робити речі, які не дано вам. Це урок для всіх.

Україна – одна з найважливіших у світі країн у сфері сільського господарства. Ви справді багато постачаєте, і ви не повинні від сільського господарства відмовлятися – ви можете і маєте модернізувати, об’єднати ресурси та таланти народу.

Потенціал у всіх людей дуже великий. Але всі вони трохи ліниві. Якщо хочете чогось досягти, потрібно працювати. Нічого не падає з неба. Ми в Ізраїлі багато працювали. Що в цьому поганого? Не знаю… Люди йдуть у відпустку – це марна трата часу. Мені вже 90, і я ніколи не був у відпустці. Мені кажуть: Ти що, ненормальний? Як же ти відпочиваєш? А я волію працювати. Я від роботи отримую радість. І не будьте песимістами – це теж марна трата часу, особливо коли часи змінюються.

Потрібно йти за наукою. У науки немає меж, обмежень, наука немає рефлексії. Не намагайтеся вирішити проблеми минулого, я не знаю, чи це можливо взагалі. Минуле взагалі не відіграє жодної ролі. Просто вивчіть його, щоб ви не повторювали старих помилок. У минулому немає майбутнього, ні надії.

Більшість людей вважають за краще пам’ятати, а не уявляти – це найбільша помилка. Що ви бажаєте пам’ятати? Усі помилки, які були здійснені? На історію не можна покладатися. Історики були глашатаями королів і тих, хто був при владі – вони говорили про те, що потрібно.

Люди бояться чогось… Тільки Бог знає, що з нами буде.

Мене запитують іноді: якщо озирнутися назад, якими були ваші найбільші помилки? Я відповім: ми думали, що ми маємо великі мрії. А тепер ми розуміємо, що вони були не такі вже й великі. Мрійте про більше. Чим більша ваша мрія, тим більшого ви досягнете.

Ваше молоде покоління – чудове. Але що мене злить у них – вони зневажають політиків. Вони кажуть: політику корумповано, вона не для нас. Я відповідаю: ви чесні, ви хочете чесної політики – йдіть та робіть чесну політику.

Це уроки, які я сам виніс з минулого».

Шимон Перес