Злетів у вирій…
Знову трагічна та безмежно болісна звістка прийшла в Томашпільську громаду. Злетів у вирій, став до лав небесного війська Микола Лозінський із с. Ракова. Чоловік став на захист Батьківщини від навали російських окупантів 11 лютого цього року. Старший солдат Микола Лозінський був старшим оператором відділення взводу протитанкових ракетних комплексів механізованого батальйону. Під час виконання бойового завдання поблизу н. п. Невське Луганської області отримав поранення, внаслідок яких 27 липня серце воїна навіки зупинилось.
Сум та скорбота в Агрономічній громаді
У село Медвеже Вушко прийшла страшна звістка — загинув молодий воїн Олександр Цопа. 3 серпня земляки зустрічали його навколішки живим коридором. А 4 серпня – навіки прощалися із Героєм. Вічна слава й пам’ять Герою! Дякуємо за вірність, сміливість і справжність!
Герої Чечельниччини
У Вербський старостинський округ прилетіла похоронка. Теплий літній день обірвав життя веселого, енергійного, життєрадісного воїна Анатолія Кожемякіна. Анатолій став янголом, щоб оберігати родину, країну із небес.
Щодня українці платять високу ціну за право бути вільними на своїй землі. Не висихають сльози батьків і матерів, дітей і молодих вдів.
Трагічні звістки із фронту летять одна за одною. У рідне село Бритавка на щиті повертається щирий і відважний захисник Сергій Гладійчук. Молодий, все життя було попереду, але обірвав несамовитий ворог з росії.
Тульчин на колінах
Тут знову зустрічають труну із прапорами…
Житель міста Тульчин Роман Буженко був головним сержантом комендантського взводу. 31 липня внаслідок мінометного обстрілу в районі н. п. Урожайне Донецької області вінничанин загинув смертю хоробрих. Земляки згадують, що він був порядною та чесною людиною, мав велике та добре серце, поважав старших, був щирим другом, який завжди протягав руку та підкладав плече допомоги. Люблячий син, коханий чоловік та найкращий батько донечкам.
Олександр Резнік, уродженець села Городківка, загинув в результаті артилерійського обстрілу в районі н. п. Роботине Запорізької області. Солдат був номером обслуги першого мінометного взводу мінометної батареї 3-го батальйону оперативного призначення західного ОТО Національної гвардії України.
Тульчинська громада попрощалась із Русланом Агафоновим. Військовий був учасником АТО та брав участь у бойових діях під час повномасштабної війни. За свою мужність та відвагу був нагороджений 16-ма нагородами, серед яких медаль «За оборону рідної держави», медаль та орден Богдана Хмельницького, медаль «Захисника рідної землі». 2 серпня серце захисника перестало битися. Поховали його на кладовищі в с. Кинашів.
Великий син свого народу
Чергова непоправна втрата для Крижопільської громади.
У кровопролитній війні за волю і незалежність України віддав своє молоде життя Юрій Дятлюк із села Крикливець.
Солдат Дятлюк був старшим сапером інженерно-саперного взводу аеромобільного батальйону. Вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, 3 серпня внаслідок артилерійського обстрілу поблизу н. п. Мар’їнка Донецької області захисник загинув.
За час проходження військової служби зарекомендував себе з позитивного боку. Функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед колег та підлеглих. Мав добрий рівень мотивації до військової служби та професійного самовдосконалення. Намагався підтримувати високий моральний дух, вникав у турботи оточуючих. Юрій залишив цей світ з честю, гідно, безстрашно, як великий Син свого народу.
Свобода і гідність – понад усе
Такими принципами керувався 20-річний Влад Червінський, коли підписав контракт на службу в Національній гвардії України. Як розпочалась повномасштабна війна, Владислав за плечима мав уже чималий досвід, адже з 2019 року виконував службово-бойові завдання на Донеччині, рятуючи життя військових, які боронили кордони на Сході України в ході Антитерористичної операції. Попри свій юний вік Влад користувався повагою та авторитетом серед побратимів та військового керівництва.
У березні цого року за сумлінне виконання службових обов’язків, зразкову військову дисципліну, наполегливість у виконанні військового обов’язку, високі показники у службово-бойовій діяльності сержант Владислав Червінський був нагороджений Грамотою Національної гвардії України.
Також за високий професіоналізм, сумлінне виконання службово-бойових завдань, проявлену при цьому мужність, пильність, старанність та розумну ініціативу жмеринчанин неодноразово був нагороджений грамотами військової частини, у якій служив. Владислав був санінструктором, який рятував життя військових.
А своє життя Влад Червінський поклав на вівтар за волю України та майбутнє усіх українців у вільній державі. З вірою у Перемогу України Владислав Червінський загинув під час атаки ворожими дронами. Героїчний шлях військового медика, що врятував не одне життя, обірвався 27 липня в селі Роботине Токмацької міської громади Пологівського району на Запоріжжі. Йому було лише 24…
У Бершадській громаді чорний смуток
Тут провели в останню дорогу загиблого захисника, мешканця с. М. Киріївка Сергія Козачка. Вірний військовій присязі, гідно виконував свій військовий обов’язок. Але 30 липня внаслідок ворожого артилерійського обстрілу біля н.п. Велика Новосілка Волноваського р-ну воїн загинув.
Віддати шану мужньому захиснику України прийшли близькі, друзі, знайомі, бойові побратими та вдячні односельчани. Сергія Козачка поховали на місцевому кладовищі. Герої не вмирають! Вони поповнюють ряди небесного війська і вічно живуть в пам’яті тих, хто їх любив.
Роман пішов на війну, коли сину було лише 10 днів
На війні загинув командир десантно-штурмової роти з Северинівської громади Роман Цимбал. Герою мало б виповнитись 33 роки.
Роман Цимбал загинув 25 червня під час бойового зіткнення з силами противника внаслідок ворожого артилерійського обстрілу в районі н. п. Новодонецьке Донецької області.
Романа призвали на війну, коли його новонародженому сину було лише 10 днів.
Спочатку був у Миколаєві, потім у Великій Британії, в Шабо, в Італії. З Італії був проїздом у Жмеринці. Це був останній раз, коли бачили рідні Романа живим. Ці спогади навіки оселилися у серцях рідних. Світла пам’ять про Героя ніхто і ніколи не зітре із сторінок новітньої кривавої історії України…
Бджільнянська громада провела у засвіти свого восьмого захисника
Від осколково-вибухового поранення в с.Кліщівка на Донеччині загинув Тарас Євстратов. Не передати словами того горя та душевного болю, котрі ввірвалися в родину, вирвавши з домівки найріднішу кровиночку, осиротивши двох маленьких діточок… Навіть погода відповіла на цю невимовну втрату дощем, вмиваючи рясними краплями домовину з Героєм. Важка втрата…
Душа воїна відлетіла у вічність
На колінах і Барська громада. 6 серпня у Введенському храмі села Іванівці молилися за спокій душі воїна Ярослава Беги.
Маємо пам’ятати. Маємо відповідати вдячністю. Маємо допомагати чим можемо, аби військовослужбовці мали можливість гнати цю нечисть з нашої землі! Вічна пам‘ять усім, хто віддав життя за Україну…
Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв… Вічна слава і вічна пам’ять…
Сторінку підготувала
Людмила ПОЛІЩУК
