А ще взимку він намотував кілометри на велосипеді й фотографував наслідки російських обстрілів “для подальших корегувань наступних ракетних ударів, щоб скорегувати більш точні цілі” – пояснює прокурор.
Я пам’ятаю ці обстріли – центр міста, в Університеті міського господарства та житловому будинку на Мироносицькій вирвало верхні поверхи. Одна за одною носилися карети швидкої, доправляли поранених. Рятувальники тривалий час не могли дістатися загиблої жінки. “Знайшли частину тіла, краще не дивіться”, – радить мені ДСНСівець.
Думаю, в цю мить цей корегувальник міг стояти поруч, за моєю спиною і так само знімати наслідки російських обстрілів. Тільки не для того, щоб розказати світу про злочини росії, а щоб відзвітувати перед кураторами з військової розвідки рф і більш точніше скорегувати вогонь.
«Доброго вам дня! Прошу вас, пожалуйста, уточнить, есть ли поражение объекта по следующему адресу…….. побольше информации об этом собрать, просто зданий большое нагромождение. Спасибо, извините за воскресное беспокойство».
Це, за даними слідства, листування обвинуваченого з куратором.
А перед цим він 45 хвилин говорив з ним по телефону.
“Что такого? У меня друзья по всему союзу”, – каже він мені в суді.
Вони всі скаржаться на здоров’я, коли йде мова про тримання під вартою в СІЗО. Але коли СБУ показали фото затриманого за гарячими слідами чоловіка, містяни впізнали в ньому харків’янина Андрія Нечепоренка – велосипедиста-рекордсмена, марафонця, кандидата в майстри спорту, про нього неодноразово знімали сюжети і показували по телебаченню.
“Я известный в городе человек!” – каже.
А ще, за даними слідства, він знімав блокпости, місця дислокації військових, об’єкти критичної інфраструктури.
“Пожизненное – это слишком много, к каждому нужен индивидуальный подход”.
Тетяна Дотсяк
