Чим загрожує українцям новий законопроект?

В Україні двоє нардепів від керівної фракції “Слуга народу” Микола Кириченко та Денис Герман зареєстрували законопроєкт №8225, який дозволить забирати без суду земельні ділянки та будинки на них. Єдина умова – Кабмін має ухвалити рішення, що ця ділянка потрібна для будівництва або відновлення об’єктів критичної інфраструктури. Парламентарі свою ідею пояснюють необхідністю відбудовувати те, що знищила країна-агресор рф. При цьому норми законопроєкту, якщо його ухвалять, діятимуть під час воєнного стану та протягом 10 років після.

Однак, адвокатка Світлана Саража, яка спеціалізується на питаннях нерухомості, пояснює: у такого рішення можуть бути свої ризики. Якщо позбавити можливості обстоювати свої майнові права у суді, це може призвести до зловживань з боку влади.

“Якщо дивитися на законодавство в інших країнах, то чіткої аналогії ми не знайдемо. У США, якщо держава хоче примусово викупити ділянку, у кожному штаті є своя процедура узгодження. Десь це може бути губернатор штату, а десь треба звертатися до суду. У нас же, якщо ухвалити необдуману процедуру, можуть бути значні ризики”, – каже Саража.

Також є проблема і з оцінкою вартості землі та будинків, якщо вони вже збудовані на цій території. За словами адвокатки, вже зараз виникають проблеми, коли оцінка нерухомості відбувається на підставі раніше внесених до реєстру цін. Бувають ситуації, коли ці ціни не відповідають ринковим (вони можуть бути як меншими, так і вищими за реальну оцінну вартість).

“Якщо компенсація відбуватиметься виходячи з реєстрів, то така оцінка може виявитися нижчою ринкової. Є питання, чи зможе людина купити собі рівноцінну ділянку недалеко від тієї, яку в неї примусово викуплять”, – каже адвокатка.

Нардеп, член фракції “Європейська солідарність” Микола Княжицький критичніше оцінює документ. На своїй сторінці у Facebook він зазначив, що така процедура може призвести до рейдерства. “Закон про примусовий викуп для інфраструктури є вже давно, і там виключно судова процедура. І власник бере участь у судовій справі, де може захистити власність чи захистити право на справедливе відшкодування вартості своєї власності. А коли вони під це забиратимуть приватні санаторії у Карпатах, то ніхто не зможе навіть слова вставити”, – зазначив він.

У профільному комітеті ВР зазначають, що про таке рішення просить Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури.

“Десь доведеться будувати об’єкти інфраструктури, десь треба відновлювати. А якщо земля у приватній власності, суди у нас роками можуть тривати”, – пояснюють співрозмовники. При цьому ніхто не може виключати, що рішення про передачу землі комунальному підприємству завжди відбуватиметься чітко за прописаною процедурою.

У законопроєкті пропонують під час воєнного стану та протягом 10 років після його закінчення без дозволу власників забирати землю (і нерухомість на ній), якщо на цій території потрібно побудувати об’єкти критичної інфраструктури першої та другої категорій. До цих категорій належать об’єкти, поломка яких може призвести до катастрофічної ситуації на рівні держави або регіону.

Забирати майно зможуть:

без рішення суду;

без урахування обтяжень прав на земельні ділянки та нерухомості на них;

без згоди землевласників, землекористувачів, органів управління об’єкта державної та комунальної власності.

без складання акта приймання-передачі земельних ділянок з комунальної державної власності;

без відшкодування втрат лісогосподарського виробництва та збитків землекористувачам; з виплатою грошової компенсації за вилучення земельних ділянок та нерухомості на них.

Вирішуватиме, яку землю забиратимуть, Кабмін. Землю передадуть у державну чи комунальну власність (нею розпоряджатиметься комунальне чи державне підприємство). Компенсація у документі передбачена протягом місяця після того, як землю та нерухомість на ній заберуть.

“Грошова компенсація здійснюється підприємством, установою та організацією, що належать до державної та комунальної власності, якій передано земельну ділянку в постійне користування для будівництва або реконструкції об’єктів критичної інфраструктури І та ІІ категорії критичності шляхом внесення коштів на банківський рахунок власника земельної ділянки”, – йдеться у тексті законопроєкту.

Тобто землю та нерухомість на ній можуть передати комунальному підприємству, державному підприємству, а протягом місяця на ваш рахунок надійде компенсація. Відмовитись від такої “угоди” або подати до суду буде неможливо.

“Розмір компенсації за земельну ділянку визначається за експертною грошовою оцінкою земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України “Про оцінку земель”. Розмір компенсації за об’єкти нерухомого майна (відмінні від земельної ділянки) визначається за незалежною оцінкою майна, проведеного відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінну діяльність в Україні”, – йдеться в документі.

Документ уже рекомендували ухвалити у першому читанні. Однак до нього ще можуть внести правки законодавці. З одного боку, відновлення інфраструктури та будівництво нових об’єктів без можливості викупити землю буде важко. З іншого боку, власник такої землі повинен мати право на ринкову компенсацію та можливість відстояти свої права у тому разі, якщо виявиться, що насправді потреби забирати цю ділянку немає.