Зустрів інформацію, що Польща запустила у виробництво випуск нових бронеавтомобілів.

На запитання – Чому у нас нічого не робиться в оборонній промисловості?

Відповідь – Не має коштів.

На питання – Так от же подивіться на місцеві бюджети, там же багато грошей, за які, щоб їх потратити, уже втретє за літо перекладають тротуарну плитку?

Відповідь – То місцеві бюджети, і згідно закону ми до них нічого не маємо. Тими грішми розпоряджається місцева влада…

Тобто, у країні війна, щоденно гинуть люди, розкрадається бюджет, а у владі одні “законники”, які чітко виконують закон і не хочуть змінити його на користь перемоги, та запустити хоча б виробництво дронів?

Тепер поглянемо на місцеві органи:

Графік роботи успішного мера –

– Зранку виступ на ТВ і розповідь про нічні прильоти та кількість загиблих і нанесені пошкодження…

– Потім, робота в офісі і підписання тендерів на озеленення, ремонт тротуарів, стадіонів…

– Потім, присутність на похоронах бійців які загинули на фронті. Слізна жалоба і промова…

І так, майже, щоденно.

Наверху, у владі розводять руками, бо не має коштів на запуск виробництва зброї, а на місцях – не знають куда витрачати кошти…

І ось, це у одній країні, на одній території під однією владою, де Інтернет дає можливість, за долі секунди, не тільки почути один одного але і побачити та все вирішити.

Кажуть, що у ВР голосують за закон про портнографію…

А от за Закон, про направлення коштів на потреби перемоги, не має кому голосувати.

То що їх більше турбує – перемога України у цій війні, чи легалізація канабісу і порнографії?

Ось так і живемо, усі в одній країні, але із різними намірами…

Сергій Медвідь
фото ілюстративне