Тетяна, мама дівчинки Дар’ї, учениці 3-го класу, всій країні розповіла про те, як представниця «батьківського комітету» погрозами і образами «вибивала» з неї 100 гривень. Жінка сама виховує двох дітей. Гроші у так званий фонд класу вона здавала завжди. Але іноді їй затримують зарплату чи просто виникають якісь життєві труднощі, і вона просить батьківський комітет почекати з оплатою. Гроші за грудень Тетяна не встигла здати. Після канікул дочка Тетяни ще не була в школі – дівчинка на домашньому навчанні у зв’язку з відсутністю щеплень. Представниця батьківського комітету у соцмережах обізвала Тетяну невдячною тварюкою і заявила, що Даша ходить в школу «за чужий рахунок». На сьогоднішній день «здирниця» видалила свої повідомлення у вайбері і видалилась з соціальних мереж. У школі скандал не коментують… Схожі історії ми чуємо і від вінничан, яка телефонують нам на «гарячу лінію». Тож з їхніми думками про здирництво грошей і шокуючим ставленням голів батьківських комітетів ми ділимось із вами:

«Батьківські комітети повинні бути у школі, але не в такому вигляді, як вони є. Таке відчуття, що це компашка вишибал у лихі 90-ті. Та як вони навчать дітей? Вони дозволили собі образити людину всього-на-всього за те, що вона затримала оплату за школу, за безкоштовну школу. Якщо так поводяться батьки, що тоді говорити про дітей? Завтра діти почнуть цькувати дитину через те, що мамі зарплату затримують. Вчора доньку мого брата однокласник обізвав жебрачкою, бо в неї, семикласниці, айфону нема. Коли я була школяркою, такого жахіття не було».

Галина Верхова, читачка

«А я сама два роки була головою батьківського комітету. І моя донька-відмінниця змушена була “трусити” однокласників, аби ті здали гроші. Особливо важко це було із багатодітними сім’ями штундів. Ні, вони не жебракували, жили краще, ніж ми. Але принципово відмовлялись на будь-що здавати кошти. Мовляв, ви лохи і здавайте. І часто доводилось мені докладати свої гроші, бо класна керівничка хотіла подарунків і нових меблів. А скандалити із вчителькою бажання я не мала. То чого одні дуже хитрі, а інші мають платити за двох?»

Валентина, вінничанка

«Торік потрібно було здати на лінолеум у клас. Я сказала голові батьківського комітету, що передам половину, а через місяць решту (рік був важким і купа виплат по кредиту висіла на носі). Подзвонили з батьківського комітету та побажали моїй дитині спіткнутися на цьому лінолеумі. Ось вам і добровільна здача коштів. Після скандалу я забрала сина із тієї школи і тепер він навчається в іншій. Чесно скажу, жодного разу таких ситуацій не було. Мабуть, через те, що діти в колективі вихованіші, а їхні батьки не такі гламурні, як були раніше».

Марія, Гайсин

«Шкільні внески — це виборювання місця під сонцем. На жаль, вони мають дуже довгу “традицію”. Від зборів на “як у всіх, однакові” ручки та зошити – до нині інтерактивних дошок, ноутбуків і так далі. І це при тому, що є фінансування шкіл з міського і так далі бюджетів, закупівля необхідного обладнання, подарунки спонсорів та меценатів.

А за фактом ці шкільні побори є дуже простою схемою — от батьки якоїсь дитини, яка з тих чи інших причин не може там успішно вчитись, а потрібний суператестат для вступу, часто викупляють “внесками” гарне місце під сонцем. І потрапляють у категорію “потрібних людей”. І може їхнє чадо паскудно себе вести, погано вчитись чи взагалі навіть не ходити на уроки, а їм за це всіляке прощення та навіть потакання… І диплом відмінника чи медаль на випуск, і шлях за кошти в університет чи на престижну роботу! А в той час сумлінні, старанні та розумні діти інколи опиняються за бортом. Бо ж їхні батьки часто просто не в змозі сплатити “благодійні внески” у повному обсязі!»

Олександр
Відгуки збирала
Віталіна Володимирова

Від редакції. Як відомо, у Вінницькій області Козятинська міська рада ухвалила рішення заборонити будь-який збір коштів у школах на ремонти і поклала всі витрати на міський бюджет. Чи готова і Вінниця та інші міста й села до таких рішень? І чи виконуються вони у Козятині? Чекаємо ваших відгуків.