А коли постало питання про вступ, він без жодного блату став студентом найкращого університету країни. Отримавши освіту, влаштувався на завод. Макса призначили на посаду головного інженера, дали службову машину і орендували квартиру. Втім, брат хотів чогось кращого. Тому ризикнув і разом із товаришем створив власну айтішну фірму.

Спочатку заробляв небагато, все вкладав у розвиток бізнесу. Та вже через рік все кардинально змінилось. Замість сотні доларів на місяць Макс став заробляти тисячі. Так, він постійно був у відрядженнях, схуд від цілодобової праці і погано спав через контракти. Але ж він міг собі дозволити все. Купив круту іномарку, зробив ремонт, побачив Європу й Азію, купив батькам дім під Вінницею і нарешті задумався про особисте. Із Анною брата познайомив однокласник. Мовляв, це гарна подруга його нареченої. Сама заробляє, сама витрачає, і взагалі ефектна дама. І брат погодився зустрітись, бо вже давно мріяв, аби поряд була половинка.

Не знаю, як там складались його стосунки з Анною, але все частіше я бачив Макса засмученим, він постійно писав смс, коли приходив до нас із батьками в гості. А на будь-які запитання відмовчувався, бо це його приватне життя. Та нещодавно я дізнався від спільних знайомих, що обраниця брата ще та штучка. Так, вона працює у Києві моделлю — рекламує в Інтернеті одяг. Але часто її бачать у компанії столичних «папіків», які після ресторанів везуть її в готель. А брату Аня бреше, що затримується на роботі.

Крім того, зароблені кошти дівчина не витрачає на себе, а просить у мого ж брата та своїх коханців. Днями дійшло взагалі до абсурду. Макс заявив, що продає машину, бо Аня хоче на Мальдіви і на шопінг у Мілан. Він боїться втратити таку красуню, а зарплати не вистачає на потреби милої.

Знаєте, в мене склалось враження, що Макса ніби підмінили. Я скільки разів йому казав, що Аня зраджує, «розводить» його на гроші. Та брат слухати не хоче. Каже, що то я йому заздрю, тому і наклепи зводжу, бо сам одинокий. Вже і дзвонити мені перестав, ігнорує зустрічі. Чесно кажучи, я вже й не хочу влазити у той бруд, хоча брата шкода. Як бути?

Володимир