20 вражаючих 4D-картин, 20 прапорів та 20 історій героїчного спротиву за 19 місяців повномасштабної війни рф проти України.
Із шаною до Героїв, подякою країнам, які у час війни найбільше допомагають Україні, світлою пам’яттю загиблих дітей, життя яких обірвали російські окупанти, та збором коштів для дитячих соціально-реабілітаційних центрів, де зараз живуть і навчаються діти, що переїхали з тимчасово окупованих територій.
Над створенням картин автор, вінницький митець і волонтер Володимир Лапшов, почав працювати вже у найперші дні повномасштабної війни рф проти України.
«На виставці у рідній Вінниці я презентую 20 робіт, у яких у хронологічному порядку відтворені найболючіші трагедії й історії Героїв: військових, медиків, волонтерів, цивільних, дітей, — розповідає Володимир Лапшов.
— «І мертвим, і живим, і ненародженим…» — у назві виставки пророчі слова нашого Кобзаря. Адже кожна робота про тих, кого, на жаль, забрала війна, кому дивом вдалося вижити і, звісно, для наших майбутніх поколінь. Допоки триватиме війна, я буду продовжувати створювати картини. Завдяки виставкам і представленню робіт у Інтернеті разом із фондом громади «Подільська громада» ми будемо збирати донати та допомагати дитячим соціально-реабілітаційним центрам, у яких зараз перебувають маленькі українці, які постраждали від війни».
Кожна картина виконана в унікальній авторській техніці: складається із понад півтори тисячі дерев’яних кубиків.
Як «пікселі» — символ форми українських військових.
Як «пазли» єдиного цілого: коли маємо один біль і одну головну мету на всіх.
Важливо, що у кожній картині буквально присутні частинки різних регіонів України. Деревину Володимиру Лапшову воїни передавали з передової, друзі-волонтери привозили з прифронтових міст, а також сам автор збирав матеріал під час волонтерських поїздок у деокуповані та прикордонні міста.
«Для мене було принципово, аби у кожній роботі була частинка сходу, півдня, заходу, півночі й центру — вся наша соборна й неподільна Україна, — зазначає Володимир Лапшов.
— Зокрема, тут є деревина, привезена із Бучі, Херсону, Чорнобаївки, Мостиськи, що для багатьох жінок, дітей і літніх людей була крайнім українським містом перед вимушеним виїздом за кордон. Також на кубики я порізав передані воїнами «трофеї»: ящик з-під снарядів, які хлопці забрали у росіян. Був навіть дерев'яний табурет, на якому вони сиділи у танках, дошки та гіляки, які використовували у своїх окопах».
Під час збору кожної роботи автор мусив, як мінімум 10 разів поетапно повертатися до кожної частинки картини, відповідно — лише на одну картину митцю треба було 15 тисяч разів приділити увагу кожному окремому шматочку роботи.
Всі картини автор називає 4D-проекційними. Відзначає: якщо із 3D все зрозуміло, то та сама «четверта D» — це душа кожної людини, яка побачить ці роботи, не зможе залишитись осторонь і обов’язково долучиться до допомоги постраждалим українським дітям і наближення перемоги.
Загалом у 20 картинах Володимир Лапшов використав понад 30 тисяч маленьких дерев'яних кубиків, тож саме такий рекорд «Перша в Україні виставка картин із стереоскопічним ефектом, складених за допомогою 30 000 дерев’яних кубиків» під час презентації виставки зафіксують представники Національного реєстру рекордів України.
Крім того, до 660-тої річниці рідної Вінниці Володимир Лапшов приготував масштабний подарунок для міста, який на відкритті виставки вручить Вінницькому міському голові Сергію Моргунову.
Офіційна частина відкриття виставки 9 вересня о 12.20 на Європейській площі перед Вежею розпочнеться з перформансу.
Спершу всі картини будуть завішані великими прапорами тих країн, які є лідерами по наданню допомоги Україні. Це країни Балтії: Литва, Латвія та Естонія, які віддали майже всю свою зброю, Польща та Молдова, які першими прийняла мільйони українців, Велика Британія та США, слова яких не розходяться із ділом, Німеччина, яка на початку війни починала свою допомогу з 5 000 шоломів, а зараз передає нам танки, ракети та далекобійну артилерію, Канада, де наша велика діаспора допомагає усім, що у її силах, гостинна Італія, Австрія, Швеція і Швейцарія, а також буде загальний прапор ЄС — подяка всім країнам-членам Євросоюзу і прапор Ізраїлю — країни, яка багато років виборювала свою незалежність та слугує прикладом, як маленька держава може перемагати значно більших за розмірами сусідів.
Прапори із картин одночасно знімуть юні вінничани і дітки—вимушені переселенці, а біля кожної картини у формі серця будуть запалені десятки ліхтариків. Загалом вже 503 — станом на сьогодні саме така офіційно підтверджена кількість дітей, які загинули під час повномасштабного вторгнення рф.
Безпосередньо на картинах глядачі побачать портрети Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, пілота-винищувача й Героя України Вадима Ворошилова «Karaya», парамедикині Катерини Поліщук «Пташки», морського піхотинця із Черкащини Романа Грибова, якого увесь світ знає завдяки фразі «Русскій воєнний корабль, іді...», подружжя лікарів Андрія та Ольги Свист, які рятували життя поранених дітей та допомагали бійцям у центральній лікарні Бучі, а тепер рятують життя на фронтах України.
Окрему увагу на виставці присвячено портретам загиблих Героїв України: легендарних льотчиків Геннадія Матуляка, Михайла Матюшенка «Діда» та Олександра Оксанченка, Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі», снайперки-розвідниці Ольги Гранецької із Вінниці, Романа Ратушного — відомого громадського діяча та воїна розвідувального взводу 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Холодний Яр», Олександра Мацієвського — снайпера 163 батальйону 119 окремої бригади ТРО Чернігівської області, якого росіяни розстріляли за фразу «Слава Україні», лікарів Сергія Власюка, Андрія Гнатюка і Анатолія Казанцева, які понад 40 діб мужньо рятували життя у Маріупольській лікарні №4 й під постійними бомбардуваннями та обстрілами танків, градів та мінометів до останнього подиху боролися за життя кожного українця.
У фінальній частині робіт виставки увічнені злочини окупантів в Ізюмі та Бучі, теракти у Вінниці та Маріупольському драмтеатрі, підрив дамби Каховської ГЕС на Херсонщині — нелюдський екоцид, наслідки якого будемо відчувати ще понад 100 років, залишки знищеного найбільшого у світі транспортного літака АН-225 «Мрія» і біль усіх вимушених переселенців у знаменитому кадрі, який опублікували чи не всі західні ЗМІ — як плакав український хлопчик, йдучи на тлі решти людей на кордоні з Польщею в пункті пропуску Медика.
На відкритті виставки у Вінниці автор Володимир Лапшов і фонд громади «Подільська громада» розпочнуть збір коштів для дитячих соціально-реабілітаційних центрів, у яких знаходяться діти, що переїхали з тимчасово окупованих територій.
Крім того, на сайті виставки Володимира Лапшова будуть доступні для друку на полотні цифрові версії картин. Відтак — люди з усіх країн зможуть зробити замовлення і таким чином долучитись до збору допомоги українським дітям, що постраждали від війни.
Після презентації виставки у Вінниці Володимир Лапшов вирушить у тур «На перехресті ПЕРЕМОГИ», у межах якого проїде всю Україну: від Львова до Харкова та від Чернігова до Херсона.
Восени вінницький митець зі своєю благодійною виставкою також планує відвідати європейські міста й, зокрема, презентувати свої роботи у столиці Бельгії Брюсселі, де розміщуються штаб-квартири НАТО, Європейської комісії та Європейського парламенту. Потім автор збирається із виставкою завітати і до Нью-Йорка у США, де розташована штаб-квартира ООН. А коли Україна виграє війну, митець пообіцяв, що всі роботи подарує Музею Перемоги у Києві.
Про автора виставки
Володимир Лапшов — вінницький митець, волонтер та громадський діяч, який із 2014 року активно долучився до волонтерства, а у найперші місяці повномасштабної війни допомагав з евакуацією — вивозив до польського кордону родини з дітьми та українців похилого віку з Бучі, Борисполя, Гостомелю, Сум, Запоріжжя, Житомира та Вінниці.
Володимир Лапшов також є головою громадської організації «NEW UKRAINIAN WAY». Із друзями та колегами-волонтерами неодноразово доставляв автомобілі, засоби захисту та амуніцію воїнам на передову, привозив гуманітарну допомогу цивільним у прифронтові та деокуповані міста, а також постійно передає все необхідне пораненим військовим у шпиталі.
Здача крові для поранених — ще один святий обов'язок для Володимира Лапшова, адже він вже 24 лютого був у перших рядах вінничан, які прийшли до Вінницької станції переливання крові, і закликає всіх робити це кожних 2 місяці.
У цивільному житті Володимир Лапшов працює приватним підприємцем у IT-сфері і переконаний: зараз кожний своїми діями щоденно і самовіддано має наближати перемогу.
