Підозри також отримали п’ять колишніх посадовців банку, причетних до виведення грошей.

За версією слідства, у січні-березні 2015 року 9,2 млрд грн вивели у підконтрольний офшор під приводом нібито зворотного викупу банком власних облігацій за завищеною вартістю.

Надалі кошти розділили на п’ять частин та легалізували під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів. Зрештою гроші опинилися на рахунку Коломойського.

“Ними він розпорядився на власний розсуд — вніс до статутного капіталу “Приватбанку” на виконання вимог Нацбанку України”, — розповідають слідчі.

Наразі серед підозрюваних:

🔹колишній кінцевий бенефіціар “Приватбанку”, організатор групи — Ігор Коломойський;

🔹колишній голова правління банку — Олександр Дубілет;

🔹заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку;

🔹заступник голови правління банку — імовірно, Людмила Шмальченко;

🔹начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій — імовірно, Надія Конопкіна;

🔹заступник керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів.

Підозрюваним інкримінують статті 191, 209 та 366 КК України — привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем, легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, службове підроблення.

Це вже четвертий епізод у справі заволодіння коштами “Приватбанку”.

Суд збільшив розмір застави бізнесмену Ігорю Коломойському. Її розмір тепер становить 3 млрд 891 млн гривень замість майже 510 млн гривень.

Джерело: “Суспільне” із зали суду

Деталі: Шевченківський районний суд Києва переобрав запобіжний захід Коломойському, який 15 вересня отримав нову підозру за трьома статтями — у справі про заволодіння 5,8 млрд гривень. Олігарху змінили запобіжний захід у частині застави і встановили розмір у 3 млрд 891 млн гривень.

Сторона обвинувачення просила суд Києва збільшити заставу через нові підозри – до майже 5,88 мільярда гривень.

Прокурор зазначив, що Коломойський вийшов з громадянства України й тепер є громадянином Ізраїлю, а тому існує ризик переховування за кордоном.

Дослівно: “Адвокат заявляв, що обвинувачення не обґрунтоване, бо не встановлено жодних осіб, які були в злочинній групі, окрім Коломойського. Крім того, ні ПриватБанк, ні інші вкладники не заявляли за ці роки про злочин. Він також зазначив, що НБУ після втрат у розмірі 5 млрд мав би провести перевірки і аудити, але їх не проводили.

За словами сторони захисту, ПриватБанк у той період про який йде мова, був не державним, а приватним, тому збитки могли бути завдані тільки акціонерам банку — Боголюбову або Коломойському.

Адвокат також заявив, що розмір застави необґрунтований, бо прокурор БЕБ не навів жодних доказів, що Коломойський має змогу заплатити таку суму. Він назвав необґрунтованими і ризики, оскільки Коломойський вже перебуває під вартою і тому не може втекти, перешкоджати чи якось впливати на свідків”.

2 вересня Ігорю Коломойському оголосили підозру у шахрайстві та легалізації майна, здобутого злочинним шляхом. Йшлося про легалізацію в 2013-2020 роках понад пів мільярда гривень шляхом виведення їх за кордон через підконтрольні банківські установи. Шевченківський райсуд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі майже 510 мільйонів гривень за цією підозрою. Коломойський не збирвася вносити ту заставу до розгляду апеляції.

15 вересня Ігорю Коломойському оголосили нову підозру у справі про заволодіння 5,8 млрд грн одразу за трьома статтями (незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення; заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою, в особливо великих розмірах; легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом).

За даними слідства, у 2013-2014 роках Коломойський незаконно заволодів 5,8 млрд грн, створивши злочинне угруповання зі співробітників Приватбанку, засновником та акціонером якого він був.