Стелить осінь листям, а війна – героями

13 вересня Вінницька громада прощається із двома захисниками – Василем Воронюком та Володимиром Гаврилюком. Загинули воїни у пекельних боях на Запорізькому нап­рямку.

Василь Воронюк із Гавришівки. Молодий воїн зустрів повномасштабне вторгнення у лавах військової частини 3028 Національної гвардії України. Загинув 9 вересня поблизу с. Новопрокопівка Запорізької області. Життя воїна обірвалося у 22 роки…

Вдома на Василя Воронюка чекали батьки, сестра та кохана дівчина… Вінничанин Володимир Гаврилюк вірив у Бога, людей та Перемогу України.

У мирному житті чоловік мав золоті руки. Мав і глибоке духовне покликання, служив паламарем у храмі. А під час великої війни Володимир Гаврилюк став на захист Батьківщини. Служив у 118-й окремій механізованій бригаді. Останній свій бій прийняв 31 серпня біля с. Роботине Запорізької області. Йому було лише 47 років…

14 вересня Вінниця прощається із Героєм Дмитром Кравченком. Захисник боровся із російськими окупантами у складі 131-го окремого розвідувального батальйону. Брав участь у складних військових операціях, звільняв Херсон. У бою 6 вересня поблизу нього Дмитро отримав важкі поранення, які виявилися несумісними із життям. Серце воїна припинило битися у 32 роки.

Хотів змінити цей світ на краще і Сергій Ярмоленко. Найбільше бажання – зупинити ворога і вберегти рідних від війни. Заради цього пішов на фронт і мужньо загинув у боях за Україну. Поховали Сергія разом з іншими полеглими воїнами на Алеї слави Сабарівського кладовища.

Хмільницька громада знову на колінах

9 вересня в бою за Україну та її незалежність біля н. п. Вербове Запорізької області в результаті ворожого мінометного обстрілу загинув хмільничанин Юрій Попик. Юрій на війні був стрільцем-помічником гранатометника аеромобільного батальйону. До останнього подиху був вірний присязі. Йому навіки 35…

На війні загинув воїн-лісівник Максим Майданик

10 вересня на Запоріжжі відбувся його останній бій… Мужнього воїна Максима Майданика оплакують земляки у с. Олександрівка на Тростянеччині. Молодший сержант Максим Майданик служив командиром зенітного ракетного від­ділення 3 десантно-штурмового батальйону однієї з військових частин. До війни чоловік працював старшим єгерем Цибулівського лісомисливського лісництва філії “Гайсинське лісове господарство” ДП “Ліси України”. 19 років пропрацював у лісовому господарстві. Йому було лише 40…

Серце ніколи не зможе забути Героїв

13 вересня в селі Станилівка провели в останню земну дорогу захисника Олега Бігуна, який трагічно пішов з життя 7 вересня.

Олег родом з Вінниці. З 18 березня 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. Два місяці тому отримав поранення, 7 вересня трагічно загинув.

Загинув ще один патріот Бершадської громади Сергій Садовий – житель с. Поташня. Загинув 8 вересня поблизу н. п. Новоселівське Сватівського району Луганської області.

В Джулинській громаді в селі Шляхова попрощалися з воїном-захисником Мирославом Шабатурою. Мирослав служив у 2 десантно-штурмовому батальйоні під Вільшанкою Харківської області.

Загинув захисник 4 вересня.

У бою за волю і незалежність України загинув командир протитанкового відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмового батальйону, сержант Віталій Понько з села Гибалівка.

У квітні 2022 року Віталій вступив до лав ЗСУ. 15 вересня поблизу н. п. Новомихайлівка ворожа навала навіки зупинила боротьбу українського воїна-захисника із Шаргородщини.

13 вересня в останній земний шлях до рідного дому повернувся на щиті відважний захисник Юрій Мельник. Воїн загинув 7 вересня у жорстокому бою із російськими окупантами на Луганщині.

Поховали Юрія Мельника у Сальнику.

14 вересня загинув зовсім ще молодий житель с. Маньківці – Віктор Лазарєв. Навіки 30…

Максим Юрченко евакуював побратимів, а сам загинув

6 вересня під час виконання бойового завдання героїчно загинув стрілець-снайпер ЗСУ Максим Юрченко з Ладижинської ТГ.

Відтепер йому назавжди 34… Разом із побратимами він стримував ворожу навалу на Донецькому напрямку. І як справжній бойовий друг, брав участь в евакуації загиблих з поля бою. Але під час однієї з евакуацій 6 вересня Максим героїчно загинув.

Володимир Демчук ніколи не побачить перші кроки синочка

Російські загарбники обірвали ще одне молоде життя. У результаті обстрілу на Запоріжжі загинув смертю Героя сержант НГУ Володимир Демчук із с. Бережани. Випускник Вінницького аграрного університету, здобувши мирну професію, перевагу надав військовій формі. За важкі роки війни пройшов загартовування у жорстоких боях за Київ, Білогорівку, Сіверськодонецьк, Лисичанськ, Спірне, Роботине.

У 26 років нацгвардієць мріяв про власний дім, дружну сім’ю, щасливе дитинство донечки та народження сина. Він дочекався народження сина, але ніколи не побачить його перші кроки, не почує перші слова. Осиротілими залишилися 2-річна донечка та новонароджений син…

Липовеччина зустріла на щиті воїна

Олександр Говоров родом із Боярки. Навчався і проживав на Київщині.

У лютому цього року став до лав ЗСУ. Служив у 37-й бригаді морської піхоти, у відділенні розвідки. Брав участь у боях на Донеччині.

У ніч з 21 на 22 серпня, під час бою поблизу селища Урожайне Донецької області, отримав важкі поранення. 10 вересня воїн Олександр Говоров помер у Київському військовому шпиталі. У березні йому виповнилось 33 роки.

Поховали Олександра Говорова в Росоші, де проживає його мама.

Гайсинчани у жалобі

15 вересня тут проводжали молодого гайсинчанина Владислава Колосовського, майстра – номера обслуги мінометного взводу механізованого батальйону 22 ОМБр. Захисник поліг смертю хоробрих 9 вересня на Донеччині внаслідок мінометного обстрілу. Влад народився 22.01.1991 року – у день Соборності України. За день до свого 32-річчя був мобілізований до українського вій­ська. Він мріяв про сім’ю, придбав з нареченою житло у столиці, але не судилося…

16 вересня у Гайсині провели у засвіти молодого воїна Сергія Рукасова. Солдат-гранатометник 9-го окремого мотопіхотного батальйону загинув 12 вересня поблизу н.п. Первомайське Покровського району Донецької області внаслідок мінометного обстрілу противником. Поховали на кладовищі в м. Гайсин з усіма військовими почестями.

У Харпачці попрощалися з воїном Віталієм Корнійчуком. Віталій у мирному житті виховував з дружиною донечку. Був дбайливим, турботливим сином, братом, батьком. Мав золоті руки, працював будівельником та столяром. У травні став на захист своєї Батьківщини. Служив на посаді стрільця-помічника гранатометника механізованого батальйону 28-ої окремої механізованої бригади. Разом зі своїми побратимами воював на найважчій ділянці фронту.

Загинув солдат Віталій Кор­ній­чук 16 липня поблизу н. п. Курдюмівка Бахмутського району Донецької області внаслідок мінометного обстрілу. Лише тепер вдалося поховати молодого захисника зі всіма військовими почестями на кладовищі у с.Харпачка.

Війна зламала крил твоїх політ

Пекучим болем чергова тра­гічна звістка торкнулась Тульчинської громади. В районі н. п. Авдіївка Донецької області, внаслідок безпосереднього бойового зіткнення з ворогом 28 серпня загинув Олексій Алешко, житель с.Крищенці.

Сержант Олексій Алешко був інспектором прикордонної служби 1 категорії – водієм відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби.

У Чечельницькій громаді попрощалися з колишнім головою села Бритавка

Віктор Жовтяк завжди мав повагу, підтримку та довіру своїх односельчан. Він з перших днів війни став на захист нашої України.

Молодший сержант військової частини загинув 14 вересня під час ведення бойових дій в районі н. п. Невельське Донецької області.

У бою поблизу н. п. Невельське Покровського району Донецької області 15 вересня заги­нув молодший сержант Сергій Драч, житель с. Якубівка.

Він мав би ростити своїх донечок, бути парою коханій дружині, залишатись міцною опорою мамі, але війна обірвала молоде життя…

Воїна-сироту з Донеччини поховали у Калинівці

9 вересня під час виконання бойового завдання на Запоріжжі загинув нацгвардієць Роман Главатськіх. 35-річний Герой родом із Донеччни. Проживав у с.Бурякова Балка Маріупольського району Донецької області. Призваний на службу у березні 2022 року. Роман Главатськіх – круглий сирота.

Жмеринчанин Руслан Мідяний був з перших днів на війні

Щодня пліч-о-пліч з побратимами І-го гаубичного артилерійського дивізіону 14-ї бригади «Червона калина» наш земляк наближав Перемогу.

Під час наступальної операції 43-річний воїн отримав тяжке пораненні. Медики самовіддано боролись за життя воїна-оборонця, але серце військового 15 вересня зупинилось назавжди.

Важкі “жнива” війни…

Серця жителів Станіславчицької громади вкотре сколихнула жахлива звістка. 17 вересня у с. Казаровичі Вишгородського району Київської області під час проходження військової служби, внаслідок різкого погіршення здоров’я, помер навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки Андрій Гувернант. З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік став на захист нашої України. Геройськи воював у Бахмуті, вийшов звідти живим, але … смерть забирає найкращих.

16 вересня у бою за Україну загинув немирівчанин Ігор Романенко.

У Небесне військо відлетів і воїн з Оратова Денис Богатирьов. У Дениса залишилась вдовою молода дружина та осиротіла донечка.

Йому назавжди 19. Ще б жити і жити…

Вапнярка у засвіти проводжала молодого і мужнього захисника Владислава Круковського. Матрос Круковський був номером обслуги мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки.

Попри молодий вік став на захист Батьківщини. Отримав поранення. 15 вересня в першому реанімаційному відділенні лікарні імені Мечникова в м.Дніпро Владислав помер.

Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв… Вічна слава і вічна пам’ять…

Сторінку підготувала Людмила ПОЛІЩУК