Видання зазначає, що українська армія все ще може здійснити прорив на фронті у найближчі тижні, але “було б помилкою покладатися на це”. Просити про припинення вогню або мирні переговори безглуздо, адже Путін не демонструє жодних ознак бажання вести переговори, і навіть якби він хотів, йому не можна довіряти, як наголошує The Economist.

Він чекає, коли Захід “втомиться”, і сподівається на переобрання Трампа. Путіну потрібна війна, щоб підтримувати диктатуру в своїй країні, а будь-яке припинення вогню буде просто паузою, щоб переозброїтися і підготуватися до нового нападу.

“І Україна, і її західні партнери починають усвідомлювати, що це буде війна на виснаження. Але, на жаль, Україна ще не готова, як і її західні партнери. Обидві сторони все ще заціклені в контрнаступі. Їм потрібно переосмислити військову стратегію України і те, як керувати її економікою.

Замість того, щоб прагнути перемогти, а потім відновитися, метою має бути забезпечення того, щоб Україна мала достатню силу для ведення тривалої війни і могла процвітати, незважаючи на неї”.

Перший пункт, на якому наголошує видання, стосується втоми та виснаження українських військових, а також потреби в обслуговуванні техніки: рутинний ремонт, надійне постачання артилерії і підготовка кадрів.

Крім того, тривала війна вимагатиме кращої ППО. Також необхідне економічне перекалібрування України. The Economist наголошує, що треба менше планувати післявоєнну відбудову і сконцентруватися на збільшенні виробництва та капіталу.

Українська економіка повинна перейти від залежності від допомоги до залучення інвестицій, навіть попри те, що війна не вщухає. Завдання полягає в тому, щоб заохотити місцеві та іноземні фірми інвестувати більше, а також повернути більше українців назад. А ось як це зробити, коли навіть від такого усвідомлення переймає подих?

Та у нас немає вибору…