Я з пелюшок в Церкві, але ніколи не думав, що доведеться спостерігати, як єпископ погрожує священнику і примушує його публічно вибачитися (на московії це називається “покаятся”) за те, що останній, увага…молився за МИР(!). Чи таким має бути Православ’я? І що найгірше усі Помісні Церкви мовчать. Вони мовчать коли убивають їхніх православних братів і сестер. Мовчать, коли захоплюють чужі території з благословення “православного” патріарха. Вони постійно мовчать…невже Православ’я у ХХІ ст. стало настільний розрізненим і корпоративним?

Я помітив, що є вид релігійної наркоманії, він притаманний здебільшого духовенству, навіть предстоятелі Помісних Церков не убезпечені від цього гріха. Полягає він в тому, що російський рубль діє на них, як опіум. Вигідніше обіймати  закривавлених російських олігархів і дипломатів, напружувати скули в нещирій посмішці перед папараціями потискаючи руки, аніж сказати правду. Певно вони забули слова апостола: “Випробовуйте, що є угод­не Боговi, i не берiть участи в неплiдних дiлах темряви, але викривайте” (Еф. 5, 10-11). Все це викликає стурбованість і невимовний сум, що диявол так майстерно віднайшов підхід до тих людей, які мали би говорити правду не зважаючи на лиця.

Що стосується російської церкви? “…Для нас это церковь лукавствующих, церковь антихриста”. Я б не наважився цитувати таке зухвале твердження, якби ці слова не належали першоієрарху РПЦЗ митрополиту Віталію (Устинову). На жаль, російська церква знехтувала своїм багатішим духовним досвідом і обрала шлях державної служниці. Найкращий варіант отрясти прах зі свої ніг. Що і зробив Предстоятель Православної Церкви України припинив поминання злодія і розбійника кирила.

Дуже хотілося б, щоб ієрархи інших Церков нарешті зрозуміли у якій духовній пастці знаходить Православний світ. Дай Господи усім нам духовної тверезості і віри не схибити ставши на шлях фінансової наркоманії. Бережіть віру Православну!

Архімандрит Софроній