“Пісня – культурний код Вінниччини”.. Ця книга увібрала в себе історію розвитку музичної культури на Поділлі — починаючи від народних пісень і до творчості сучасних молодих музикантів. Написали її Олександр Шемет і Олександр Плисюк. Але фактично це результат роботи великої групи ентузіастів, які поставили собі за мету зберегти пам’ять про музичну атмосферу Вінниці і Подільського краю. Тут думи про народність, музична освіта, композитори і співаки, пов’язані із Вінниччиною, музика подиху — тобто, безкінечно популярні колись духові оркестри. Наш Леонтович, наш “Щедрик”, наші Янченко і Городинський… Всіх не перелічити!
Найбільше місця у хронологічному порядку відведено музичним колективам — колишнім і нинішнім, – які грали на весіллях, у ресторанах, виступали у концертах самодіяльності. Такого драйву давали, що теперішні ансамблі можуть тільки позаздрити! Як тоді казали: “Тещі чоботи, а лабухам — “підошву” від короваю!”
Розквіт весільної музики у Вінниці припав на 60-70-ті роки, тоді в “Україні”, “Південному Бузі”, “Першотравневому” і “Жовтневому” на замовлення могли зіграти, або як тоді казали, злабати будь-який хіт Артистів називали лабухами, але насправді серед них були музиканти найвищого класу, такі, як легендарний скрипаль Юхим Пельцман із “України”. Старші вінничани добре пам’ятають Фіму-віртуоза! І дядю Митю Бондаревського, організатора весільних оркестрів, де він грав разом з трьома синами, а його дружина була ударником!
Тисячі облич із старих фотографій нагадують про ВІА 60-70-80-х років, про сільські клубні оркестри, про заводську самодіяльність, про талановитих хлопців і дівчат, завжди готових “сотворити музику”.
Нині проєкт “Пісня — культурний код Вінниччини” продовжується… Ведеться пошук нової інформації про музичні колективи нашого краю, фотографії, склади гуртів, прізвища та імена музикантів. Автори просять надсилати пропозиції на адресу: shemetkvn@gmail.com
Ірина ЗОНОВА
