Доброго дня, шановна редакціє “33-го каналу”!
Знаю Вас, як небайдужих до хвороб, які не дають нашій країні вже понад 20 років “виписатися з лікарняного”.
Хочу описати одну з них, яка несумнівно є небезпечною та болючою для України в цілому і окремих громадян та громад.
Такі речі, нажаль, самі по собі не вилікуються. Тільки громадянська позиція кожного та широке висвітлення таких проблем – шлях до оздоровлення та виправлення ситуації.
Якщо це питання Ви вважаєте відповідним і рівню проблеми і Вашій редакційній позиції, то готовий з документами обґрунтувати нижчевикладене, і нехай з цього буде всім користь.
В Україні завжди було важливим питання землі – власності, продажу, оренди.
І поки частина політиків, громадськості, бореться за те, щоб не допустити ситуацію, коли Україну скуплять кілька власників “з усім рухомим та нерухомим…” – фактично землю в українців вже забирають у вражаючих обсягах новітні латифундисти (великі землевласники), якими є декілька сільськогосподарських корпорацій.
В ЧОМУ ПРОБЛЕМА І НЕБЕЗПЕКА?
Великі землевласники зібрали і забрали в українців біля 30 млн. гектарів земель, що складає майже 50% від загальної площі держави!
ЧОМУ ЗАБРАЛИ?
А попробуйте забрати свою землю назад! Попробуйте самі розпорядитися своєю власністю на свою користь, та користь громади! МАЙЖЕ НЕРЕАЛЬНО!
Очевидність цієї проблеми покажу на одному, але типовому прикладі, власному.
З 2006 року ТОВ «КУРЛАНД» збирає землі Жмеринщини.
Такі підприємства, як ТОВ «Курланд», які є тільки маленькою часткою глобальних власників, коріння яких в США та Австрії (безкоштовний запит на сайті https://goo.gl/teK5j8) – є характерними для системи та мають небезпеку для України. Ці, та подібні власники, під іншими назвами підприємств – провели таку кампанію по всій території України.
Землі, зібрані такими підприємствами – вже майже нереально повернути собі. Ні під час дії договору оренди, ні після його закінчення.
Керуючись слабкою юридичною обізнаністю людей, відсутністю їх захисту з боку влади та її органів, зарубіжні власники через українських сателітів склали договори оренди таким чином, щоб українська земля вже ніколи не повернулася до українця.
Продовжу на прикладі свого, нажаль типового, прикладу.
В 2009 році моя мама укладає з ТОВ «Курланд» Договір оренди на свій земельний пай на термін 10 років… В 2011 році мами не стало… Як виявилось, для латифундиста чужа біда, то радість. Тому що можна продовжувати користуватися землею БЕЗОПЛАТНО і взагалі не повертати її законному власнику!
Якби я таке прочитав, або почув від когось – то не повірив би, подумавши: «щось тут не так, щось недосказано, щось перекручено…», настільки примітивно і цинічно виглядає ситуація.
Мені і раніше говорили, що коли громада бачила приклади, наскільки більше вкладає в рідне село фермер, порівняно з землерозпорядником, який до села немає відношення, то люди хотіли розірвати договори з «Курланд» щоб господарювати на землі самим, або віддати її місцевим фермерам. Але це було майже неможливо! Звичайне ігнорування звернень, судові викрутаси, бездіяльність влади – все це було направлене на те, щоб беззаперечно використовувати чужу землю, витягуючи з неї все, але не на користь всіх, а тільки для закордонних власників та місцевих прихвостнів.
Я чув про це, але думав: то мабуть щось не так, або не зовсім так.. наговорюють на потужних господарів.
І це поки сам не звернувся до ТОВ «Курланд» з листом про те, що я вступив у спадщину і прошу переоформити Договір оренди на своє ім’я.
І що? – І НІЧОГО!
Тоді я звертаюся з іншим листом, в якому на підставі ігнорування мого звернення, безоплатного користування моєю земельною ділянкою на протязі 5-ти років прошу розірвати Договір оренди земельної ділянки, укладений від імені моєї мами.
І що? – І НІЧОГО!
А НАВІЩО?
Якщо сьогодні в Україні можна брати не по праву власності, а по праву сили!
Не так?
Ну а як? Коли людина не може розпоряджатися своїм майно?
Повторюся – цей приклад типовий, в чому й полягає глобальність та рівень проблеми
Щоб не розібрали Україну «через чорний хід» – нам потрібно гуртуватися!
З одного боку показувати що подібні випадки є системними та становлять небезпеку для країни, з іншого боку знайти можливість не виїжджаючи з України – відстояти свої права та побудувати Громадянську країну, де порушення прав Громадянина буде прикрим винятком, а не звичайним правилом!
З повагою,
Володимир Скрипник
