У полоненого відбирають телефон, якщо такий був. Він нічого про це не знає. А феесбешники тим часом починають його вивчати. Зрозуміло, що знаходять в списку та через соцмережі номер матері, батька, дружини. Вираховують того, хто найбільше може пожертвувати заради нього. Це, як правило, матері, дружини, сестри. Легше впливати на емоціі жінок.

А далі телефонують цій жертві. Або ж надсилають смс. Там повідомляють, що їхній син, чоловік чи брат знаходиться у них в полоні. І залежно від того, як вони виконуватимуть завдання, які надсилатимуть, він повернеться чи не повернеться додому.

Серед завдань — розвідувати місцезнаходження військових, їхньої техніки, систем ППО. Можуть ще давати завдання — визначити, де будуть відбуватись масові заходи, вузли електромереж.

Їх просять сфотографувати названі об’єкти. Навіть надсилають спеціальні програми, які встановлюють, щоб визначити геолокацію. І згорьовані родичі на це йдуть. Вже є такі випадки. І тоді, згідно з чинним законодавством, вони потраплять під сувору статтю про зраду, спів­працю з ворогом.

І, найголовніше, це жодним чином не впливає на обмін їхніх рідних. Бо списки про обмін складають інші люди і узгоджуються вони в інших структурах.

Тому, коли такі пропозиції прийдуть, ви не лише не допоможете рідному полоненому чи полоненій, а ускладните його долю. А собі заробите великий термін ув’язнення.

Саме по такому напрямку — виявляти родичів вій­ськовополонених, щоб потім їх шантажувати — працювали відомі зрадники полковник Шевцов та відомий блогер Шарій.

Саме вони створили цілі проєкти, через які нібито розшукували рідних, брали у них контакти, щоб швидше повернути до родини. І родичі через знайомих по такій же проблемі виходили з ними на контакт.

А виявлялось, що їхні дані збирають, щоб зробити заручником і шантажувати.


Чимало військовополонених взагалі вказали ворогу не справжні прізвища та імена. Уявляєте, як ви їх підведете, коли так, через контакт з ворогом, погіршите йому і так важке перебування в полоні?

Конкретний випадок: матері військовополоненого зателефонував незнайомий з росії. Повідомив, що її син, військовий, у них в полоні. І від співпраці її з ним залежить — повернеться він додому чи ні.

Згорьована мати пішла на контакт. Погодилась. Їй почали давати завдання — розвідати, де знаходиться ППО в лісі. Скільки колон військових проїздить… і таке інше.

Жінку затримали українські спец­служби. Зрозуміли. Добре, що такі її дії не привели до смертей інших. Як, наприклад, у Грозі. Інакше б отримала великий тер­мін чи й довічне ув’язнення.

І сина б їй, знаючи, скільки лиха натворила, ніхто б не віддав. А навпаки, рашисти б прикінчили десь його чи заховали б у якійсь особливій в’язниці. Їм же це зробити — раз плюнути. Тому жодним чином не відповідайте на російські дзвінки. На смс, які приходять.

До речі, усі, хто досі контактує із росіянами, може стати таким заручником. Бо і на їхніх родичів там можуть здійснити тиск ось по такій схемі.

Тому краще уникайте. Нічого доброго з країни-окупанта ви не почуєте. І до чого привело «звичайне» спілкування із братами-зрадниками Момотами показала страшна трагедія у селі Грязь.

Ті, хто повідомив про поминальний обід, загинули або самі, або втратили своїх рідних, односельчан.

Ця трагедія і наведені приклади вербування матерів мають стати для кожного дуже повчальним уроком. Зрозумілий біль, розпач матері, дружини, рідних, у яких рідний військовополонений. Зрозуміле бажання хапатись за соломинку, щоб його звідти витягти. Але знайте, на ваших почуттях підло грають з країни, де немає нічого святого.

І це не допоможе полоненому. А лише погіршить його становище. Бо якщо фсбешнику вдасться вас завербувати, то він, навпаки, буде наказувати утримувати вашу дитину, рідного, до останнього, щоб тримати вас інформатором.

Ні у якому разі не йдіть на контакт. Якщо така пропозиція надійде, одразу звертайтесь до СБУ за тел. (063)26-38-161, щоденно 24/7. Там знають, що робити. І якраз це не зашкодить вашій дитині, чоловікові чи родичу!

Тетяна Квасюк