Давним давно на небесах,
В божественних, святих місцях,
Де править Трійця Єдина,
Святий Отець питає Сина:

«Чи зможеш грішників прощати?
Життя Своє за них віддати?
В суді за істину страждати
І ворогів благословляти?
Відповідать добром на зло,
Коли продали за срібло?

Прошу Тебе, Мій Син, сказати,
Чи зможеш Ти корону зняти?
Себе, Святого, принижати
І ноги грішників вмивати?

Коли Тебе почнуть вбивати,
Чи зможеш Ти катів прощати?
Гріхи чужі на Себе брати,
Брудні образи вибачати,
Щоб потім силою Творця
Не знищити все до кінця?»

Відповідає Син Отцю:
«Ти знаєш — Я Тебе люблю.
З завданням впораюсь з любов’ю,
Лиш тільки Ти прибудь зі Мною».

Господь питає: «Раптом в тузі
Тебе зречуться навіть друзі?»
У Сина відповідь проста:
«Прибудь зі Мною до кінця».

Отець говорить на прощання:
«Останнє я задам питання:
Коли Тебе покинуть усі
З ганьбою вмерти на хресті,
Тебе залишу навіть Я!
Скажи, помре любов Твоя?»

«О, Отче мій любимий,
Хоч Я з Тобою і єдиний,
Розлука наша — біль смертельна,
Та все одно любов безсмертна!
Отець відкрив свій план любити:
Бажаю я людей створити,
Щоб образ Божий в них вложити
І вічним щастям наділити,

Та їх спокусить Люцифер,
Розділить нас гріха бар’єр.
Занапастять свої серця
І відвернуться від Отця,

І брата брат почне вбивати,
І злом на зло відповідати.
Тіла їх стануть помирати,
А душі в пекло йдуть страждати.
Сліпі вожді сліпих ведуть,
Бо гріх – це смерть, а потім – Суд!
Як іскупити бідолах,
Які покаються в гріхах?»

«О, любий мій Ісус,
Я укладу з людьми союз:
Щоб тих, хто кається, прощати –
Невинному за них страждати,
Щоб тих, хто кається, прощати —
Безсмертному за них вмирати.
Де жертву Я святу знайду?»
Син Божий каже: «Я піду!»

Поет Сергій Іванілов
Доктор Олександр Овсянюк
Вінниця. Всеукраїнський Центр «Свобода без кода!»