Спершу ввечері 22 жовтня анонімний Telegram-канал повідомив, що в російського диктатора стався серцевий напад, а вже ввечері 26 жовтня це саме джерело повідомило про “смерть” очільника Кремля.

Що може бути не так із новинами на кшталт “Путін помер”, як мимоволі не стати об’єктом інформаційних операцій та відрізнити фейкову новину від справжньої розповіла засновниця ініціативи з інформаційної гігієни “Як не стати овочем” Оксана Мороз.

Чому новина про “смерть” Путіна здається такою “правдивою”.

Тому, що новини про проблеми зі здоров’ям президента РФ Володимира Путіна з’являються доволі регулярно.

– Щоправда, раніше це видавалося, як “смертельна хвороба Путіна”. Після таких “новин” оперативно виходив на зв’язок речник глави Кремля Дмитро Пєсков, щоб “показати “живого Путіна” чи надати докази того, що він живий, тим самим дискредитуючи попередню інформацію, – зауважує Оксана Мороз. – Цього разу люди масово відреагували на “новину” про те, що Путін помер, через її двоетапність.

Адже спершу користувачі в мережі натрапили на інформацію про серцевий напад Путіна, який розтиражували медіа, а тепер побачили “другу серію” про його нібито смерть.

На переконання експертки з інфогігієни, причин для поширення таких повідомлень може бути безліч. Наприклад, підігріти інформаційний простір та дестабілізувати українське суспільство. І певною мірою його розслабити.

– Що ми маємо наразі? Більшість людей усвідомлюють, що війна таки надовго, на фронті – складна ситуація. До того ж ми на порозі чергових обстрілів РФ енергетичної інфраструктури. Тобто емоційний стан такий, що дуже хочеться повірити в “магічну пігулку” про те, що війна закінчиться, бо Путін помер. Тому нам цю “пігулку” зараз дають, – пояснює Оксана Мороз.

Такі вкиди можуть бути орієнтовані й на російську аудиторію, щоб та почала вірити в смерть Путіна. Для цього ситуацію доводять до абсурду, а потім різко її спростовують.

Експертка зауважує: якщо трапляється щось, що викликає в нас сильну емоцію, наприклад, радість через “смерть” Путіна, то це дзвіночок, щоб інформацію перевірити.

– Ми не знаємо, чиї це спецслужби роблять, але це точно інформаційна операція, в якій ми є об’єктом. Тому ми не маємо цю інформацію поширювати, робити меми, щоб посміятися з цього, адже цим підігруватимемо тому, хто цей сценарій заклав, – говорить Оксана Мороз.

Експертка радить вийти в інфопростір й подивитися, що про це написали інші медіа в Україні та, особливо, за кордоном, що цієї миті робить президент США Джо Байден тощо.

– Проведіть паралелі із так званим заколотом власника приватної військової компанії Вагнера Євгена Пригожина. Тоді всі світові медіа про це писали, було купа інформації, тоді це підтверджували. Зараз про те, що Путін “помер”, написав анонімний Telegram-канал і приватні блогери. Можливо хтось підхопив сенсаційну інформацію не особливо заглиблюючись у ситуацію., – додає Оксана Мороз.

Засновниця ініціативи з інформаційної гігієни певна: найближчим часом точно будуть атаки, зокрема інформаційні, щодо енергетичної інфраструктури, і ворог цього разу набагато краще до них підготувався.

Якщо торік були недолугі фейки, то зараз є вже достатньо якісні дипфейки, які вкидаються в український інфопростір.

– Ми бачимо, що почалася доволі підготовлена багаторівнева інформкампанія. Тобто якщо раніше тестували поширення інформації про зникнення світла та інших старих меседжів, на які українці не реагували, то тепер їх почали ускладнювати. Зараз ми бачимо чітку інформаційну підготовку, наприклад, із вкиданням графіків відключень, – зауважує експертка.

Такі повідомлення, вважає Оксана Мороз, накладатимуться на більш давню кампанію про те, що “Захід нас кинув, у Росії є значний ресурс, а Україні ресурсів на тривалу війну не вистачить”.

За цими ключовими векторами, певна експертка, Росія й працюватиме в інфопросторі.