Дмитро Яременко став на захист Батьківщини у серпні цього року. Юнак пішов на війну добровільно, щойно перейшовши на другий курс факультету філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету.
Воював із ворогом у складі 12-ї бригади оперативного призначення НГУ «Азов» (в/ч 3057). Свій останній бій прийняв 13 листопада поблизу села Діброва Луганської області. Життя воїна обірвалося у 18 років…
Відомо, що Дмитро Яременко народився у Маріуполі 2 лютого 2005 року. Тут зростав і навчався, проте з початком повномасштабного вторгнення родина була змушена залишити власну домівку. Прихисток знайшли у Вінниці, де хлопець вступив до педагогічного університету. Втім, як розповіла мати, всім серцем прагнув долучитися до оборони країни.
«Діма відчував безмежну вдячність Воїнам АЗОВу за захист рідного Маріуполя і вважав , що не має права сидіти в стороні, поки інші віддають свої життя за нашу Незалежність, – каже мати полеглого Героя Юлія. – І це бажання долучитися до АЗОВської родини було сильним настільки, що Дмитра не зупинило навіть те, що тато вже знаходиться в лавах ЗСУ і можна було б вважати це поважною причиною, щоб не йти воювати, а продовжувати вчитися в університеті».
З неймовірною теплотою згадують Дмитра Яременка і в навчальному закладі.
«Викладачі та одногрупники знали його як відповідального, талановитого та ерудованого студента, надійного та чуйного друга, патріота рідної України», – йдеться у дописі на сторінці факультету.
Церемонія прощання із Дмитром Яременком відбудеться на площі Шевченка. Початок о 12:45 год.
Поховають воїна близько 13:30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!
Редакція газети “33-й Канал” висловлює щирі співчуття родині та друзям Діми! Він був би хорошим журналістом, але проклята війна забирає найкращих.
