“Коли почалась весна, ми скручували молоде листя вишні і солили, — смакували, і називали це домашньою ковбасою..”

Якось я запитала маму, чому у нас так нечасто салати з бурячка? І почула:

«..мерзлий, надгнивший буряк — спогади голодного 47-ого, наїлася на все життя!»

В родині багато спогадів, від мами, бабусі. Спогади іноді болючі, як смерть Михайлика (маминого рідного брата).

А іноді просто жахливі: про “холодець”, що зварила  сусідка і понесла на базар. А потім обшук, люди і чорних шкіряних плащах і зрівнене із землею подвірʼя …

Ми щороку згадуємо всіх закатованих голодом, всіх, хто став жертвами клятого режиму …

Вічна памʼять!

Людмила Головашич
Голова Гайсинської РВА