В ній детально описано весь процес катування Спасителя до Його смерті на Хресті. Євангелист Лука описує, що перед тим як Ісуса заарештували Він був у сильному відчаї і його піт був з кров’ю. В медицині це явище називається гематидроз викликаний великим стресом.
На той час розп’яття вважалося найстрашнішою смертю для найгірших злочинців. Але цій страшній і мучительній смерті передувало побиття Спасителя в наслідок якого Його тіло було пошматоване, роздерте обличчя і вирвана борода.
Терновий вінець, з шипами завдовжки 6-9 сантиметрів, глибоко врізався в шкіру на голові.
У шкіряного батога, яким Його били, були крихітні залізні кульки та гострі кістки. Кулі завдавали внутрішні ушкодження, а гострі кістки чіпляючись за шкіру виривали плоть шматками.
Були оголені його скелетні м’язи, вени та кишечник, що призвело до великої втрати крові. Після того, як Ісуса жорстоко побили, Він був змушений нести Свій власний Хрест, тоді як люди глузували і плювали в Нього.
Розп'яття було процесом, покликаним викликати нестерпний біль та повільну і болісну смерть.
У зап'ястя та ступні Ісуса були вбиті цвяхи завдовжки 20 сантиметрів. Римські солдати знали, що сухожилля на зап'ястях порвуться, і Ісусові довелося використовувати м'язи спини, щоб підтримувати дихання.
Христос терпів ці страждання протягом 3 годин!
В Євангелії від Іоана написано, що після смерті Ісуса римський солдат проколов Його бік списом, і звідти витекла кров та вода. Вчені пояснюють, що при гіповолемічному шоці прискорене серцебиття призводить до накопичення рідини в мішку навколо легенів та серця.
Скупчення рідини в оболонці навколо серця називається перикардіальним випотом, а в легенях – плевральним.
Архімандрит Софроній
