Непохитно: “Воля, мова, честь!” (вірш)

Не зберіг, не встиг, не втримав.
Не наклав жгута, чи турнікет…
Розлетілись образи і рими
Скалками від дронів та ракет.

Плекані із ніжністю й любов”ю,
Легкі, наче тополиний пух,
Гірко умивались кров”ю
В голому Донецькому степу.

Попросили поступок у долі
Кістяками зранених беріз.
Випали в задимленому полі
Зливами із материнських сліз.

Розгойдали гілля на калині,
І в надії, що із нами Бог,
Зупинились сумом жовто-синім
У алеях чорного гарбо.

Покружляли морем і по суші,
Вздовж Дніпра, що крізь віки тече.
Залетіли у солдатські душі
Непохитним: “Воля, Мова, Честь”.

Анатолій Жучинський

Низько вклоняюся вам, дорогі наші Захисники. Ангела-охоронця вам. Повертайтесь живими.

Вічна пам’ять героям, полеглим в боях за Україну, Волю, Мову і Честь!