Стати сильною й змінити кардинально своє життя примусив найважчий день її життя. 11 липня 2014 року вона отримала повідомлення, що під Зеленопіллям, на Сході України, виконуючи бойові завдання, загинув її коханий чоловік Олег. Тоді й сказала собі: «Треба жити далі!» – адже підростає донечка Дарія, татова улюблениця. Пережити важкі дні допомагали бойові побратими чоловіка.

– Мені ставало краще, коли поруч знаходились люди у військовій формі, — каже Ольга. — Вони досить скоро стали для мене рідними. Тоді й вирішила продовжити справу Олега в його світлу пам’ять.

Рішення Ольги підтримали батьки, і так колишня вчителька поповнила шеренги прикордонників Могилів-Подільського загону ім. В’ячеслава Семенова. Й, більше того, після успішного навчання жінка посіла посаду начальника стаціонарної радіостанції, де понад 10 років служив її чоловік. Спочатку на новій роботі було нелегко, але усіляко допомагав новенькій співробітниці дружний колектив. Вона й сама дуже старалася бути гідною пам’яті найдорожчої людини.

– Сьогодні старший сержант Ольга Глущак – справжній фахівець своєї справи, — каже керівник прес-служби загону Людмила Катеринич. — Часто побутує думка, що військова служба – це суто чоловіча справа. Але це не так! Приміром, у нашому загоні працює чимало жінок, яких не лякають ні ненормований робочий день, ні постійні чергування, ані значний обсяг завдань. І вони у формі прикордонників залишаються жіночними та чарівними — окрасою загону.

Від редакції. Вже демобілізувались легенди АТО Світлана Бевз, Марія Вітер, інші відомі вінничанки. Дівчата, так тримати! Ми вас любимо!