Вони наші біль і гордість! Вінниччина прощається із загиблими на цьому тижні Героями

Ціна Нового року під жовто-синім стягом

Вже від крові аж стогне земля,
За Героєм громада ридає,
Мама все ще чекає дзвінка,
А сина її вже немає…

30 грудня в с. Бухни Погребищенської територіальної громади провели в останню путь ще одного мужнього Захисника Олександра Грабійчука, який загинув 24 грудня 2023 року під час ведення наступального бою в районі н.п. Опитне Покровського району Донецької області.

Олександр Грабійчук на війні був гранатометником штурмової роти військової частини. Олександр закінчив Київський національний університет ім. Т. Шевченка, факультет історії та права. Працював на кафедрі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Потім працював у будівельній сфері. 12 січня 2023 року призваний за мобілізацією. У Олександра залишились батьки, сестра, дружина, син.

Чорний кінець року для Стрижавки

На фронті загинув Олександр Березовський. 31 грудня земляки живим коридором провели Героя в останню путь.

Олександр Березовський до війни працював у Вінницькій виправній колонії (№86), згодом — на Стрижавському кар’єрі. Дружина, мама, сестра ніколи не чули, що на фронті йому складно, холодно чи немає що їсти. Просили повертатися додому, та Олександр повторював: «Війна ще не закінчилася. І я буду тут, щоб вороги не були там, де ростуть мої діти». В останні дні життя розмовляв із донечкою Євою та пообіцяв їй особливий подарунок до Нового року. На жаль, замість подарунка — велике горе…

Олександр з 2014-го воював у зоні АТО більше 1,5 року. Був учасником бойових дій, нагороджений грамотами, медалями за службу. Одразу після повномасштабного вторгнення 25 лютого 2022 року пішов добровольцем до Збройних сил України. Був сержантом, командиром першого стрілецького взводу третьої стрілецької роти військової частини А7338. Мав позивний Береза. Воював в Ізюмі, Куп’янську, Чорнобилі. Останні 6 місяців був на Харківському напрямку. 29 грудня загинув у північній частині від н.п Стариця Харківської області під час виконання бойового завдання.

Андрій Сідоров із Стрижавки загинув під Бахмутом.

Андрій родом із с. Греченці Летичівського району. Він з багатодітної сім’ї, де виховувалося 9 дітей – 7 братів та 2 сестри. Закінчив міс­цеву школу, потім служив у армії в прикордонних вій­ськах. Працював у Летичівському районному дорожньому управлінні. У цивільному житті працював будівельником.

На війні був старшим сержантом, сапером 2-го інженерно-саперного відділення. Спочатку воював у Миколаївській області, згодом проходив навчання у Німеччині. Протистояв ворогові у Дружківці, Краматорську, Костянтинівці та Кліщіївці під Бахмутом. Саме під Бахмутом і загинув 19 грудня.

Загинув Герой із Сосонки – Микола Кушта

Народився Герой у багатодітній родині. Працював на виробництві металопластикових вікон та будівельником.

3 січня 2023 р. Миколу Кушту призвали до лав Збройних сил України. Воював в Авдіївці та під Бахмутом. Навесні отримав осколкове поранення в стегно, після лікування знову повернувся на фронт. Був солдатом, служив старшим механіком-водієм взводу механізованої роти військової частини А2960.

Загинув під час виконання службових обов’язків поблизу н.п. Невельське Покровського району Донецької області.

У Миколи залишилася мама Надія, два брати – Олександр, який воює на Херсонському напрямку, та Станіслав, сестри Любов і Віра, дружина Наталія і 5-річний син Володимир.

У Сутисках біль і горе

28 грудня поблизу н.п Калинівка Донецької області обірвалося життя нашого земляка, військовослужбовця, молодшого сержанта Юрія Голодриги.

Герой віддав своє життя за незалежність та свободу України.

Козятин оплакує молодого Героя Миколу Рябцова

Великий смуток у його однокласників, вчителів та друзів.

– Коля прийшов до нашої школи і одразу став лідером як у навчанні, так і в колективі. Він був зразком культури, відповідальності, наполегливості, щи­рої дружби. Коля очолив учнівський колектив, і школа зажила новим життям. Він завжди був попереду, вірив в Україну і без вагань став на захист рідної землі. Ми горді своїм учнем, його відвагою і подвигом.

Колектив Махаринецької гім­назії висловлює глибокі співчуття родині.

Оратів знову у чорних хустках

29 грудня біля н.п. Первомайське Донецької області під час виконання бойового завдання загинув житель села Осична Василь Миронюк. У нього залишилась мама, яка так і не дочекалася сина на святки…

Оратівська громада наприкінці року втратила ще одного мужнього бійця – Олега Фастівця з с. Скоморошки. Залишилась вдовою дружина та сиротами четверо діток — Олег, Анна, Валентин та Станіслав.

Він був сміливим і відданим своїм побратимам. Але війна забирає найкращих… 28 грудня в ході бойових дій, від отриманих поранень, несумісних з життям, в районі н.п. Ямпіль Краматорського району Донецької області Олег загинув.

Трагічну звістку отримала Дашівська громада…

31 грудня в бою за Україну, героїчно загинув воїн з с. Городок Сергій Тодоровський.

Солдат Тодоровський загинув під час мінометного обстрілу агресора, отримавши множинні уламкові поранення, несумісні з життям. Останній бій Героя — біля н.п. Первомайське Покровського району Донецької області.

Немирівська громада зустріла Новий рік в жалобі

26 грудня у бою за нашу Батьківщину, в районі н.п. Богданівка Бахмутського району Донецької області, загинув житель с. Сорокотяжинці Василь Голяр. Уся Немирівська міська громада висловлює щирі спів­чуття родині та близьким загиблого Героя.

Вінниця прощалася із полеглими Героями

Павло Скородєлов долучився до лав Збройних сил восени минулого року. Пройшов навчання у Великобританії. Став морським піхотинцем вій­ськової частини А 4765. Разом із побратимами боронив країну на південному напрямку. 20 грудня героїчно загинув у бою поблизу н.п. Кринки Херсонської області.

Народився Павло Скородєлов 24 грудня 1980 року у селищі Новий Світ Старобешівського району Донецької області. А своє сімейне гніздечко звив у місті Лиман. Коли почалася війна, із дружиною та двома неповнолітніми дітьми Павлові довелося шукати спокійного прихистку. Зупинилися у Вінниці. Тут він продовжив працювати монтером колії на залізниці, втім, не полишав спроб стати на захист Батьківщини. Пішов на війну добровільно. Міг скористатися «білим квитком» через вагомі проблеми зі здоров’ям, але робити цього не став. Поховали Героя на Алеї слави Сабарівського кладовища.

Руслан Максімов став у стрій на початку повномасштабного вторгнення. Служив у в/ч 3017 Нацгвардії. Брав участь у пекельних зіткненнях із ворогом на Донецькому, Запорізькому, Харківському напрямках. Загинув 24 грудня поблизу с. Новопокровське під час виконання бойового завдання. Олександр Вовк до повномасштабного вторгнення працював каменярем. Пішов боронити Батьківщину за власним покликом. Поповнив лави в/ч А4962 у жовтні цього року. На жаль, 23 грудня життя воїна обірвала важка недуга…

Віддали життя за Перемогу

5 грудня під час виконання бойового завдання в районі н.п. Новопрокопівка Пологівського району Запорізької області загинув Анатолій Тодоров, житель с.Вербка Городківської громади.

Солдат Тодоров був стріль­цем стрілецької роти стрілецького батальйону.

Трагічним виявився Різдвяний день для Вапнярської громади. 21 грудня під час виконання бойового завдання в районі н.п. Діброва Луганської області загинув Володимир Грібанов.

Солдат Грібанов був стрільцем стрілецького батальйону. Світ­лий, добрий спомин про звитяжного воїна, захисника України назавжди залишиться в серцях та спогадах його бойових побратимів, рідних і друзів.

У Гайсині жалоба за захисником Сергієм Малим

Мама на візочку, сестра поряд, каравай. Біль та сльози. «Плине кача»… Так прощалися із молодим Захисником. Матрос в/ч А0216 загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Кринки Херсонської області. У Сергія Малого залишилася мати та сестра.

В Соболівській громаді попрощалися із загиблим воїном Дмитром Порадою. Проходив службу в 80-ій Львівській бригаді на посаді гранатометника. З початку літа воював на передових позиціях населених пун­ктів Роботине та Вербове, де отримав декілька контузій та поранень. Після лікувань та реабілітації повернувся на передову, де стримували наступ ворога під Мар'їнкою та Красногорівкою. Під час бою 24 грудня Дмитро загинув в районі населеного пункту Красногорівка.

Ладижинська громада попрощалася із воїном-захисником Сергієм Бойком. Старший солдат 13 грудня отримав поранення, а 21 грудня помер в лікарні міста Дніпро.

У Бершадській громаді жалоба за загиблим захисником Сергієм Тісним. Загинув сержант 14 грудня в районі н.п. Кринки Херсонської області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.

Стали небесним військом

27 грудня під час ведення бойових дій в Донецькій області загинув Віталій Черниш з м. Бара. Його земна боротьба за вільну Україну закінчилася… Заради безпеки своїх рідних, заради кожного з нас із червня 2022 року наш Герой був на фронті. Він разом із побратимами давав гідну відсіч противнику.

На Бахмутському напрямку загинув Віталій Павлюк, вихованець СК «Барс». Займався у клубі з 2015 по 2017 рік. У 2023-му пішов до війська, служив у 28-й окремій механізованій бригаді. Пройшов навчання за кордоном.

На Луганщині загинув гніванчанин Віталій Ігнатов, який отримав відзнаку від Залужного.

17 грудня 2022 року Віталія мобілізували до ЗСУ. Він служив на Донецькому напрямку, був стрільцем з позивним Фартовий. Під час боїв був контужений, але продовжив захищати державу. За високі досягнення у службі був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». 25 грудня біля села Діброва Луганської області Віталій Ігнатов загинув.

Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв... Вічна слава і вічна пам’ять...

Сторінку підготувала
Людмила ПОЛІЩУК