Пишу це і тріпоче душа.
Бо це ще якась особлива сторінка відкрилась у нашій історії. Запам’ятаймо ці «чотири празники» Різдва яке вперше святкували з усім християнським світом.
Скажіть, ну де таке є?
Дітки ходили під дощем, деякі «зомбі» навіть в хати не впускали, а вони обходили села і міста, щоб підтримати воїнів, як могли. Бо збирали на ЗСУ!
Як це велично – прославляти Ісуса і дбати про захисників Вітчизни, даної тобі Богом.
– Діти виготовили Віфліємські зірки. Дістали хустки бабусь… А тут дощ як вперіщить. Кажу – може припините?
Та ні! – ділиться сестра, директор школи.
– Більше за них хвилювалась…
Зомбі є, але їх одиниці. В більшості осель – доброзичливо дітей приймали. Мене навіть запитували – а до нас чого не зайшли? Тому вже у тих дощедровували. Бо часу не вистачило. Тепер готуємо з усіх шкіл громади спільну допомогу нашим воїнам- землякам.
А ось ще одна реальна історія – школярка Аня
домовилась із подругами, що щедрувативуть для ЗСУ.
Але подруги її зрадили. Когось батьки не пустили, мовляв це «не істінное свято», хтось полінувався.
І ця школярка пішла одна. Уявіть! Одна! І нащедрувала не одну тисячу та все до копійки віддала волонтерам для ЗСУ!
Уклін батькам за таких діток.
Ще до щему вразила дівчинка Марійка з Бару. Вона не лише на Різдво колядує.
Щовихідних виходить в центр, біля ринку і грає на фортепіано.
Збирає кошти на ЗСУ. Спочатку там служив її татко Юрій. А потім загинув за нас з вами. Та і після такого горя дівчинка знайшла в собі сили грати та збирати кошти на ЗСУ! Для таткових побратимів.
Дітки з Брацлава оркестром награли вже на більше десятка авто для ЗСУ!
15-річна Олександра Близнюк із Мурованих Курилівців назбирала вже 350 000 для ЗСУ!
Гордимося вами, наші діти.
У нас в родині є традиція. Кожен щомісяця звітує – скільки задонатив. І хто більше. І так буде.
Але ми ніколи не виставляємо цього! Бо це наш обов’язок! Вважаємо це буденністю.
Сьогодні вийшла на вулицю зранку. Мокрий сніг і дощ січуть. Вітер пронизує до кісток. Болото!
І одразу – а як же там нашим воїнам! Просто уявіть ці окопи!
Як добре, що це розуміють і наші діти!
Знаю про «бикування» сина судді. До деталів. З одним згідна – про взвод де пікалови і кошеві.… Але сьогодні так не хочеться про всяке дрантя…
Бо ми величні ось такими дітьми!
Христос ОХРЕСТИВСЯ!
Спасибі Господи… що я українка!
Тетяна Редько
Від редакції: Просимо всіх, кому є чим поділитись про ваших дітей та їхнє волонтерство – надсилайте розповіді на нашу ел. пошту. Обіцяємо опублікувати в «33-му».
Пишім нову історію нашої незламної України разом!
З повагою
