Вони наші біль і гордість! Вінниччина прощається із загиблими на цьому тижні Героями

«Передайте дружині, що я її сильно кохаю!» – останні слова Олександра Левчука

Одразу двох героїв проводжали у Гайсинському районі — Олександра Левчука із Семирічки та Олександра Максимишина із Нової Ободівки.

Олександр Левчук працював столяром в Гайсинській ЖЕК, потім в лісгоспі водієм. Любив подорожувати та їздити у різні куточки України, тому і став далекобійником. Після вторгнення росіян неодноразово возив вантажі у гарячі точки, де точилися бойові дії. У жовтні 2023 року був мобілізований у лави ЗСУ.

Солдат, гранатометник механізованої роти 11 окремого мотопіхотного батальйону 59 бригади загинув 10 січня поблизу н.п. Первомайське Покровського району на Донеччині.

У Олександра Левчука залишилися батьки, кохана дружина та маленька п’ятирічна донечка.

Олександр Максимишин у мирному житті працював на Ободівському цукровому заводі, потім у компанії МХП. У травні 2023 року був призваний до військової частини А 2900.

Олександр служив стрільцем-помічником гранатометника. Загинув герой 8 січня поблизу н. п. Терни Краматорського району Донецької області.

У Олександра Максимишина залишилися матір та дружина.

Уланівська громада втратила ще одного Героя…

Під час виконання бойового завдання, в бою за Україну, її свободу і незалежність 16 грудня 2023 року біля н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області загинув наш Петро Шлапак. Петро — житель села Воронівці.

Три труни з прапорами у Барській громаді

Під час виконання бойового завдання в Запорізькій області віддав своє життя за Україну, її свободу та незалежність солдат Вадим Дячок.

9 січня у Барській громаді проводжали в останню путь Олега Комарчука.

11 січня назавжди повернувся додому захисник Дмитро Павленко.

Герої своєю кров’ю вписали свої імена в новітню історію України. Ми у вічному боргу перед ними…

З пекла війни – у янголи неба

11 січня під час виконання бойового завдання в районі н.п. Іванівка Херсонської області загинув Олександр Науменко із с. Каришків.

У селі Плебанівка поховали полеглого Героя – воїна ЗСУ Дмитра Мотишена. Мужньо виконуючи військовий обов’язок в бою за Україну, Герой загинув 5 січня на «найгарячішому» напрямку фронту, на Донеччині. Без найріднішої людини залишились батьки та брат.

11 січня Тиврівська громада провела у останню земну дорогу воїна з смт Тиврів Василя Пахольчака. Стрілець-помічник гранатометника протитанкового взводу роти вогневої підтримки, солдат Пахольчак загинув поблизу н.п. Первомайське Донецької області 6 січня…

Липовецька громада втратила ще одного Захисника

7 січня війна обірвала ще одне молоде життя. Під час ведення бойових дій у районі н.п. Курахове Донецької області, виявивши стійкість і мужність, загинув уродженець с. Славна, солдат Євген Лушніков. Єв­геній у мирному житті мав спеціальність електрика, працював у Києві, одружився. Був призваний по мобілізації 25.02.2022 року і в лавах ЗСУ мужньо виконував свій обов’язок як водій – санітар медичного пункту аеромобільного батальйону.

В одному із боїв отримав важке поранення, лікувався в госпіталі. Коли одужав, побратими покликали до себе. Не роздумуючи, маючи ІІІ групу інвалідності, пішов вдруге захищати країну. Служив у 46-й окремій аеромобільній бригаді — вій­ськове з’єднання у складі десантно-штурмових військ Збройних сил України.

За оборону Києва отримав медаль «Честь. Слава. Держава» від Київського голови адміністрації. Відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі», у лютому 2023 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Мріяв з дружиною про велику і щасливу сім’ю.

На жаль, його мрії залишились нездійсненими… 12 січня у с. Путрівка, що на Київщині, відбулось прощання із воїном світла. Поховали солдата Євгенія Лушнікова зі всіма військовими почестями на цвинтарі м. Васильків.

Тиманівська громада оплакує знову важку втрату

11 січня тут попрощалися із військовослужбовцем Олегом Бомбелою. Олег змалечку мріяв стати військовим. Здобував вищу освіту в університеті, працював за направленням, впевнено долав сходинки вій­ськового кар’єрного росту. За час військової служби отримав чимало нагород. Але 9 січня війна обірвала життя професійного захисника України.

Осиротіла ще одна родина…

Лави Небесного війська поповнив воїн із с. Клебань Олег Бегас. Старший солдат Бегас служив номером обслуги гранатометного взводу роти вогневої підтримки.

Загинув поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області 7 січня.

Козятин прощався із двома Захисниками

Роман Завальнюк народився в селищі Турбів Липовецького району. Закінчив місцеву школу, згодом Заболотнянський сільськогосподарський технікум за фахом “агроном”. Після закінчення навчання працював за спеціальністю.

У 2000 році переїхав в Непедівку та працював в агрофірмі «Світанок». Згодом знову переїхав до Козятина з дружиною.

З 2015 року Роман ніс вій­ськову службу в зоні бойових дій, в населених пунктах Маріуполь та Мар’їнка. Після того, як був демобілізований, повернувся знову на залізницю, але працював вже в Києві, потім в Українській Технологічній компанії у місті Козятин.

1 березня 2022 року був знову призваний на вій­сь­кову службу та проходив її у батальйоні територіальної оборони. Брав участь у бойових діях в районі міста Бахмут. З того пекла Роману вдалося вийти двічі. Артилерист, командир гармати, старший солдат, надійний товариш та побратим, здоров’я якого забрала війна, а, зрештою, і життя.

У Романа залишилися дружина, син та донька. Похований Воїн на кладовищі в с.Непедівка.

Михайло Маринич працював у вагонному депо. У 2014 році став на захист нашої Батьківщини, звільнився перед повномасштабною війною. А 22 лютого 2022 року знову пішов у вій­ськкомат, звідки одразу на передову в Миколаїв. Після поранення відновлювався у госпіталі. Після лікування продовжив службу на Херсонському напрямку, де знов отримав поранення.

Далі служив в Бахмуті, де після поранення та лікування – ротація. Перебуваючи вдома, захворів — і знову госпіталь, не дочекавшись звільнення, поїхав знову на передову.

Після звільнення почав лікування в Козятині, далі — у Вінницькому госпіталі. Але, на жаль, пережите на лінії зіткнення, втрата побратимів, численні важкі поранення не пройшли безслідно... і, як наслідок, наша громада і вся Україна осиротіли.

Тростянець на колінах

З 2 березня 2023 року стрілець-санітар 3 відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А7096, солдат Нагуляк Сергій Васильович з с.Савинці вважався зниклим на позиціях поблизу населеного пункту Новобахмутівка Донецької області. 10 місяців пошуків, надій, сподівань… І ось трагічна звістка – визнано загиблим.

Йому було лише 29…. Війна забрала все…

Знову втрата на Ямпільщині

За Україну віддав життя молодий воїн Валентин Співак з села Біла.

Солдат-контрактник Національної гвардії України, у вій­ську із грудня 2021 року.

Захисник мужньо виконував завдання по захисту Батьківщини на передовій. Загинув 10 січня під час виконання бойового завдання в районі Вербове Запорізької області.

І плач, і сльози, і ридання

11 січня в районі Бологівка Куп’янського району Харківської області помер Захисник України Олександр Олійник, житель с. Красненьке.

Олександр мужньо протистояв ворогові з самого початку російсько-української війни. Був учасником АТО/ООС, мав бойовий досвід. Разом із побратимами давав гідну відсіч противнику, міцно тримаючи оборону та проганяючи ворога з рідної землі. На жаль, його земна боротьба за вільну Україну закінчилася…

14 січня Оратівщина зустрічала захисника України Сергія Сосновського. Поховали воїна на місцевому кладовищі у с. Мервин.

Вінниця втрачає найкращих

Олег Губернатор розпочав військовий шлях на початку повномасштабного вторгнення. Служив у 115-ій окремій механізованій бригаді. Останній бій прийняв 5 січня поблизу села Синьківка Куп’янського району Харківської області. Воїну назавжди залишилося 46 років…

Рідні розповідають, що на фронт Олег пішов разом із братом Ігорем. У тому трагічному бою також стояли пліч-о-пліч. Обоє отримали важкі поранення. На жаль, для Олега вони виявилися смертельними.

Сергій Воронко був ветераном АТО, куди пішов добровільно, щоб захищати країну. Торік у січні знову став у лави Збройних сил. Був молодшим сержантом у 56 окремій мотопіхотній бригаді. Воював на Донецькому напрямку. На жаль, 10 січня життя Сергія Воронка обі­рвала важка недуга…

Сергій Воронко мав нагрудний знак «Іловайськ -2014», медаль «Захиснику Вітчизни» за проявлені мужність та відвагу.

Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв... Вічна слава і вічна пам’ять...

Сторінку підготувала Людмила ПОЛІЩУК