На фото: Заповідник «‎Трипільська культура»

Тканину віком понад 6000 років, що вважається однією з найдавніших у світі, уперше презентували на виставці в Державному історико-культурному заповіднику «‎Трипільська культура» у селі Легедзине, що на Черкащині. Представлення унікального фрагмента тканини відбулося на відкритті оновленої вхідної групи музею.

«‎Спеціально для цього моменту лише на один день ми підняли зі сховища унікальний шматок тканини. Його виявили археологи на Хмельниччині. Тканина пережила спеку, вологу та холод, і сьогодні змінює уявлення про життя трипільців, розкриваючи їхню високу технологічність, винахідливість та інноваційність», – каже Владислав Чабанюк, директор Державного історико-культурного заповідника «‎Трипільська культура».

Фрагмент тканини віком 6 тис років

Сьогоднішній заповідник є місцем розташування 8 поселень-гігантів Трипільської культури. Серед них – найбільше поселення додержавного періоду історії людства – «Тальянки», площею 450 гектарів, яке було на початку IV ст. до н.е. Тут зберігаються унікальні артефакти часів трипільської культури.

Але до лютого 2024-го екскурсії до музею були обмежені через наявність лише одного старого входу, тоді як за всіма вимогами мають бути центральний та пожежний входи. Щоб розблокувати екскурсійну діяльність музею та дати можливість відвідувачам зі всієї країни й світу знайомитися з унікальними експонатами трипільської культури, Благодійний фонд «‎МХП-Громаді» оновив вхідну групу в межах національного проєкту «‎Збереження культурної спадщини».

«У часи, коли відбувається новий етап становлення й переосмислення національної ідентичності, вагому роль у цьому процесі набувають саме такі регіональні музеї. Адже наша сила – це Вінниччина, де ріс Василь Стус, Черкащина, де народився й ходив у школу В’ячеслав Чорновол і село Легедзине,  де розташована найбільша в Україні музейна Трипільська експозиція і де за тисячу років до перших єгипетських пірамід існували найбільші у світі поселення. Тому нашому Фонду було важливо “розблокувати” екскурсійний і туристичний потенціал цього унікального місця», – каже Тетяна Волочай, директорка Благодійного фонду «‎МХП-Громаді».

Тетяна Волочай, директорка БФ МХП Громаді

«За роки нашої діяльності частину робіт зі зберігання та експонування ми закривали своїми силами. Але такий вхід закрити своїми ресурсами не могли. Тепер же наш музей буде починатися з красивих сходинок, рецепції. Люди, які підійматимуться, будуть відчувати, що вже заходять у гранд-музей!» – наголошує Владислав Чабанюк.

Відкриття вхідної групи об’єднало митців з усієї України. Так, відвідувачам представили художню виставку Заслуженого художника України, вінничанина

Володимира Козюка, присвячену темі трипільської культури та її символіці. В інших залах музею відомий казкар Сашко Лірник модерував показ патріотичного анімаційного серіалу про трипільську культуру «‎Моя країна Україна», а письменниця Марина Павленко презентувала дитячу книжку «Василина і трипільський слід» про кішку, яка живе в Легедзинському музеї та розповідає дітям про Трипільську культуру.

Експозиція

Відвідувачі також навчилися створювати власні сувеніри за мотивами трипільської культури на майстер-класах з виготовлення оберегів від Ольги Собкович та керамічних виробів від гончаря Діда Панаса.

Музейники кажуть, що після відкриття вхідної групи для заповідника «‎Трипільська культура» відкриваються нові можливості розвитку та запрошують на екскурсії відвідувачів зі всієї країни та світу.

Відвідувачі заповідника Трипільська культура

Пам’ятки Трипілля, яке було найрозвинутішою частиною Європи того часу, розкидані по більшій частині України. Найбільша концентрація – від Дністра, до Дніпра.

Трипілля створило найдревнішу культуру світу. Трипільці зуміли окультурити дикі зерна і випекти перший у світі хліб. Запровадили сівозміни – три роки поле родить, четвертий – відпочиває. Звідти і назва – Трипільска культура. Наші предки вперше у світі приручили диких тварин і зробили їх помічниками в господарюванні та охоронцями домівок.

А хати вони будували двоповерхові – в 240 м. кв. Вже тоді!

З глини навчились виготовляти меблі і неймовірний посуд. Розмальовували його орнаментом.

А ще молились жінці – матері. Так, тій самій Оранті, яка величаво стоїть в центрі нашої столиці Києва. Як наш оберіг!

Андрій Власенко