А вже 26 жовтня того ж року вельмишановна установа, звана Пенсійним фондом, надіслала мені лист. Там пишуть, як вони мене ощасливили, добавивши до тих злиднів у розмірі 1543,96 ще 629,15, і тепер вони мені виплачують аж 2173 гривні 14 копійок. І тут же навели якісь арифметичні розрахунки, навіть вивели якусь формулу, майже як у Ейнштейна.

Нас, пенсіонерів, не треба так відверто і нахабно шити в дурні. Не всі ми на старості вижили з розуму.

Отже: пенсія – це не подачка від різних ревів, корчаків. Пенсія – це наші зароблені протягом всього нашого трудового періоду кошти. Особисто у мене цей період розпочався у 1966 році і триває досі. У тій країні, що здохла, зарплата становила 9-12% від загальної суми заробітку. У незалежній Україні не більше, + відрахування від нарахованої зарплати.

Де пенсійні виплати за тих людей, які відпрацювали значний термін і не дожили до пенсійного віку? Віддайте ті гроші, що вони заробили, їхнім родичам.

Розкручена вами пенсійна реформа – це насправді черговий удар по українській нації. Так зване підвищення пенсій насправді зниження прожиткового рівня громадян, і пенсіонерів в тому числі, десь на 50%. Розкручене Гонтаревою з подачі Порошенка і команди знущання над національною валютою, званою вами інфляцією, звела нанівець підвищення пенсій і зарплат населення, незважаючи на підвищення сум виплат. За рахунок росту цін на всі товари та послуги населення збідніло десь наполовину від рівня при Януковичі.

Ви є духовними спадкоємцями леніних, троцьких, сталіних. Усі ваші реформи – це серія ударів по народному господарству держави, а також духовному і фізичному здоров’ю нації. Ви продаєте шахраям те, що вам не належить – заводи, фабрики, надра, природні ресурси. Зараз націлились продавати наші землі. Ви за злочини обов’язково будете покарані, справа лише за часом. Проблема тут не у пенсіях і не в зарплатах, а в покидьках, що захопили владу.

А тепер, Олено Корчака, ввім­кніть комп’ютер, зайдіть на сайт міської ДФС і подивіться, що я заробляв за 2017 рік: пенсія, яку я отримував, майже така, як відрахування податку від моєї зарплати. То що ж ви мені платили, Олено, з моїх відібраних у мене ж грошей? Отже, бреши та міру знай.

Василь Чубенко,
з великою неповагою до всіх чиновників
і владних структур – пенсіонер, інвалід
2 групи з більш як 50-річним стажем, м. Вінниця