Я б хотіла обговорити питання самогоноваріння. Як до цього ставляться люди? Потрібно розвивати такий бізнес, чи, може, пора задуматися? Бо що чекає нашу молодь? Якими ростуть діти, якими народжуються?

Наше село Тарасівка Жмеринського району мале – всього до сотні хат. Є два магазини, в яких продається спиртне. Цього достатньо. Гроші, виручені за нього, може, хоч трохи йдуть на податки державі. А ще є до 8 точок з продажу самогонки. Там дешевше, півторачка – 50-70 грн. Але куди йдуть ці гроші? Державі? Ні. На користь людям? Ні. На чужому горі хтось бізнес свій розвиває.

До Володимира і Валі (у листі вказано прізвища) їдуть зі всіх кінців. «Бізнес» розвивається. Вони відкрито продають всім – і чужим, і своїм, і дітям, і дорослим. Вони кажуть, що діляться з правоохоронцями і їм треба це все відмити. Відмити на чужому здоров’ї та на чужій біді?!  Жінки спиваються, дітей кидають напризволяще. Сім’ї розпадаються. То чи можна тепер відкрито так торгувати? А може, всім перейти в селі на цей промисел, а не працювати, їздити на заробітки? Давайте подумаймо.

Хотілось би почути думку інших людей.

М. Гарматюк