Він відлетів на кілька метрів і гупнувся на асфальт. У цю мить підбіг поліцейський і запопадливо почав регулювати рух, щоб успішно прогналися інші п’ять чи шість машини з президентського супроводу. Згодом збитий дідусь якимось дивом самотужки добрався до найближчої лавочки і ніяк не міг дійти до тями. Аж поки йому не допомогли перехожі та інші поліцейські. Він отримав серйозні пошкодження.

Жодна з машин супроводу Президента України не зупинилася з власної ініціативи, ніхто зі свити не поцікавився станом збитої на великій швидкості людини. І не спробував їй допомогти. Можливо, десь за містом його так би й покинули помирати. Думки, як завжди в таких випадках, розділилися. Хтось звинувачував самого діда, мовляв, дивитись треба, куди йдеш. Інші обурювались, що перша особа держави мчить містом, перевищуючи швидкість, і що поліцейський не кинувся, в першу чергу до травмованого чоловіка… А де офіційна реакція МВС? Адже людину збили на пішохідному переході.

Так, дорога є дорога. Всяке може статись. І провокації не виключені. Але хіба на президентський кортеж не розповсюджується очевидне правило, що збитій людині треба негайно надати допомогу?! Невже в жодній із тих чорних машин люкового класу не знайшлося держслужбовця, який би негайно подбав про нещасного 87-річного дідуся з переломаною гомілкою, забоями та струсом мозку і доправив його до «Феофанії»? Чи хоча б до найближчої травматології?

Не знайшлося. То, може, ось так найвищі посадові особи України ставляться до всіх громадян? Тоді, звичайно, у них не болітиме серце за кожного вбитого на Донбасі, померлого від безгрошів’я і через відсутність медицини. Вони летять на крутих іномарках на юрбу жебраків, а за ними усіх мастей мажори, п’яні поліцейські, судді та прокурори. І навіть батюшки… Яких потім відмазують від покарання. Ховайся, народ, влада мчить на іномарках, куплених за твої гроші!

Анатолій Петраченко