Чому зараз, в час війни з Росією, в перехідний період від російсько-радянського феодалізму до європейських стандартів життя ні в якому разі не можна обирати на керівні посади в місцевому самоврядуванні колишніх слідчих, оперативників, начальників міліції часів Януковича? Чому такі кандидати не сумістимі з поняттям громадянське суспільство? Бо, як відомо, колишніх ментів не буває. Якщо це дійсно менти класичного ментівського гарту, які не піддаються ніякому патріотичному перевихованню. Спробую показати це на прикладі Ямполя Вінницької області.

Почну здалеку. В час Євромайдану з Ямполя на Київ, на підтримку Януковича, на боротьбу за його режим, як і з інших міст, виїжджали добре укомпеклектовані автобуси з тушками і тітушками. За безпеку їх просування спершу по районах, а потім і до столиці, ясна річ, в першу чергу відповідали начальники райвідділів міліції. Сумнівів немає, що вони знали чиї то автобуси, за які гроші куплені, хто їх заправляв, оплачував, скільки на жадні руки отримував кожен “тушко-тітушковець”. На це пішли величезні кошти. Зрозуміло, що не з членських внесків районних організацій Партії Регіонів. Це злочинні кошти, це кров людська – не водиця. У великих розмірах. Хоч один начальник міліції після Революції гідності покаявся і, покаявшись, оприлюднив прізвища, імена, суми, як вони виводилися з бюджету через які схеми? Я не знаю такого жодного в країні! То що вже говорити про Ямпільський район?

Що зробив, зокрема, Ямпільський начальник райвідділу міліції щоб зберегти себе, як керівну фігуру високого польоту після втечі Януковича і його оточення? Ви вже знаєте – не раз про це казав – став головою районної ради. Під люстрацію ця виборна посада не підпадає. Бо такий закон, не випадково… Чи могли таку особу обрати свідомі майданівці, націоналісти, люди справжніх євро-антлантичних поглядів? Як кажуть в Москві – не думаю. То хто ж його обрав? А головне чим він за ці голоси розплатився і розплачується?

Ще задовго до Майдану в районі безбожно розкрадалися надра, вирізалися ліси і лісопосадки. Мова йде про цінності на десятки і десятки мільйонів гривень. Начальник міліції про це не міг не знати не лише з моїх заяв і фото, які я направляв в міліцію. Кого він зупинив, хто сів в тюрму за це? Цей тіньовий бізнес процвітає і досі, незважаючи на те, що нещодавно за кар’єри був арештований обласним СБУ і осуджений на п’ять років спершу виконуючий обов’язки начальника поліції, потім, через пару місяців взяли на цьому ж і начальника. Кілька офіцерів терміново злягли в лікарню щоб злиняти на пенсію за інвалідністю. Коли це все відбувалося кілька місяців райрада тричі збиралася на свої сесії, які вів колишній мент. Він жодного разу не оголосив з трибуни ні про затримання, ні про осудження своїх недавніх колег, не кажучи вже про постановку питання про висловлення їм недовіри депутатами, яким ці фігури представлялися при призначенні на посади. Чому?! Напрошується відповідь – справжні менти своїх не здають. Нам треба в Європі такі справжні менти? Куди вони нас заведуть? Не туди саме, куди завели їх єдинокровні побратими з Криму, Донецька, Луганська?..

Якось на мене, журналіста, в громадському місці був здійснений напад тіньовими управителями району. Збили з ніг, порвали у моїх руках редакційний фотоапарат. Був суд. Я заявив в суді про необхідність допитати, як свідка начальника райвідділу міліції С.І. Гаджука. Але… Суд не допитав його, як свідка бо він у цей час місяць перебував в АТО… На якій лінії оборони такі начальники там перебували ви здогадуєтеся. По закінченню цього місячного терміну він отримав півтора гектара землі в рідному селі і, зрозуміло, статус учасника бойових дій зі всіма пільгами. А скільки воїнів, які по три-чотири роки воюють, але й досі землі не отримали?! І навряд чи вже отримають. Ото ж бо…

Відпрацював він головою майже два роки. Змінюється пенсійне законодавство. Ні сіло ні впало молодий ще колишній мент перед закінченням однієї із сесій, яку вів, раптом заявляє, що вирішив звільнитися з посади голови райради за власним бажанням? Чому?! Для чого!? Майже ніхто не знає, але потрібна йому більшість голосує – звільнити. Звільнився. Проходить всього тиждень чи півтора і вони знову голосують, щоб його поновити на посаді. Поновили. Цирк! Нещодавно він признався, що є пенсіонером. Оформився (встиг) вже на пенсію. І вже, як неабиякий пенсіонер (зрозуміло, що МВС, а не комунгоспу) керує радою далі, отримуючи додаткові пільги, доплати і зарплату. Зрозуміло, допущений до державної таємниці. Щораз ініціює виділення СБУ і поліції чималих сум за їх так званими програмами з бюджету… Тим такий кадр, зрозуміло, дуже вигідний. Вони його не чіпають. А ви вірите, що він не причетний до кар’єрів на яких погоріли його колишні колеги, не кажучи вже про ліси, лісопосадки, землі? Я ні.

Зараз він головний боєць за збереження цілісності Ямпільського району, щоб він мав всього одну на район ОТГ. А вона буде мати право, по між іншого, і на свою комунальну чималу поліцію… Вам цього треба до повного щастя? В цій районній ОТГ він ким буде? Надієтеся, що піде вище, як у свій час Волошин, люстрований на 10 років? А як не піде?.. Йому ж і тут непогано. Доходи не менші ніж у міністра.

Чи зможете ви на таких принципах збудувати хай і районну ОТГ, чи зможете в ній вижити? Власники, великі орендарі, які відомо, як дорвалися до свого багатства, потирають руки – наш… А ви не потерайте. Не радійте. От завтра до вас в район приїде пані Герега і запропонує за гектар паю не до трьох відсотків девідентів, а десять і більше – що з вами тоді буде?.. Виставите проти неї комунальну поліцію з бойовими набоями? Це для того ви районну ОТГ свою створюєте? Відповім вам так: ви не перші, такі хитрі вже були в Ямпільській історії в 1917-18 роках. Зайдіть на польський цвинтар в Ямполі, вони там лежать. І землі у них всього два на два. У кожного залишилося…

Уявіть собі як може таке бути – головою райради фронтовик, АТОвець, а в раді не було і немає постійної комісії з питань воїнів фронту. Як таке може бути? Чому? Адже війна, адже проблем пов’язаних з нею море, то чому немає воїну куди в раді прийти із своїми питаннями, звернутися по телефону з фронту? Чому рада немає свого воєнного дорадчого органу в час війни, на постійній основі? Відповідь, а того, що нею керує я вже казав хто, а не справжній окопник із кількарічним стажем, поранений чи контужений. А прекрасний, здоровий, молодий пенсіонер МВС.

У мене, як у волонтера-депутата є єдина можливість щось сказати в цій раді на сесії про війну – у питанні різне. В кінці сесії – до трьох хвилин. Він дає іноді і до хвилини. За цю нещасну хвилину заявляю на позаминулій сесії що до мене звернувся воїн – 25 річний хлопець, який вже три роки на передовій! Їм там треба для розбудови бліндажів бензопила – давайте скинемося. Крик, гам – Кізка піариться – самі купимо! Вони ж дуже багаті люди, а чому б і ні? Купили. Знехтували мною, самі відправили і прозвітували ворогу в районній газеті яке прізвище воїна, на якій ділянці фронту він воює… Допомоги дали на дві тисячі з половиною, а шкоди нанесли широким розголошенням персональних даних бійця ого-го на скільки, газета ж в Інтернеті є.

На початку минулої сесії був затверджений порядок денний – в кінці – різне. Чекаю того різного, як манни небесної. Бо звернувся інший боєць-танкіст, йому вкрай необхідно два акумулятори до танка Т-72. Я на один – чотири тисячі гривень, гроші зібрав, а на другий – немає. Думаю, скажу їм з трибуни, може знову попруть мене, самі куплять, що їм якісь там 4 тисячі і відправлять. Вийшов на трибуну, а він слово не дає. Завершує сесію. Але ж різне в порядку денному проголосоване! Закриває і все. Не дає сказати й слова. Очевидно боїться, щоб я не сказав щось не вигідне йому. А тут же ж дуже треба сказати. Танк же стоїть, ворог, війна!.. Щоб я не промовив і слова – оголошує про закриття сесії і включає гімн України. Гімном мені, депутату, на трибуні закриває рота… Ось вам, що таке мент при владі в місцевому самоуправлінні. А якби ж був не мент, а інша людина – я б сказав, зібрали би цих нещасних чотири тисячі, відправили б на фронт два акумулятори і бойовий танк Т-72 Україну б захищав, а не стояв би, як мішень на полі бою.