Більшість українців (66%) вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування. Це найвищий показник з 1990-х, адже у 1997 році таку ідею підтримували лише 18% українців, а у 2015 році – 21%.

Лише 3% опитаних в лютому 2024 року заявили, що російська мова має отримати статус другої державної, йдеться у дослідженні Київського міжнародного інституту соціології.

Водночас 24% респондентів вважають, що ця мова може стати офіційною в регіонах, де більшість жителів цього бажають.

Серед респондентів, які підтримують офіційний статус в окремих регіонах, 15% проти того, щоб російська мова стала офіційною в їхньому регіоні.

Лише 7% з них підтримують таку ідею (а 1% не визначилися з позицією).

Загалом у 2024 році в Україні є лише 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною.

Натомість 81% або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні.

Чим молодші респонденти, тим більш активно вони наполягають на усуненні російської мови з офіційного спілкування. Серед наймолодших респондентів (18-29 років) 84% наполягають на повному усуненні російської мови з офіційного спілкування.

Серед людей у віці 30-59 років показник становить 66-69%, серед людей у віці 60-69 років – 56%, а серед опитаних віком 70+ років – 50%.

Також “проти” російської як офіційної активніше виступають люди, які спілкуються українською мовою вдома. Водночас така позиція найбільш поширена і серед двомовних, і серед російськомовних.

Серед респондентів, які вдома переважно спілкуються російською мовою, 54% або виступають за повне усунення російської мови з офіційного спілкування (43%), або принаймні проти офіційного статусу у своїй області (11%).

21% російськомовних громадян вважають, що російська мова має бути офіційною в їхньому регіоні, а 10% – “за” російську як державну.

На заході 80% виступають за повне усунення з офіційного спілкування. Серед 15%, які готові допустити офіційний статус в окремих областях, 14% проти офіційного статусу у своїй області.

У центрі України 69% опитаних виступають за повне усунення з офіційного спілкування, а 18% не хочуть бачити російську офіційною у своєму регіоні.

Що стосується змін у ставленні до російської з 1990-х років, то найбільшу динаміку соціологи фіксують на півдні та сході.

Нині більшість мешканців півдня (54%) виступають за повне усунення російської мови з офіційного спілкування. Лише 6% вважають, що російська мова має отримати державний статус.

Також 30% опитаних з півдня вважають, що російська мова може стати офіційною в окремих регіонах, але з них 15% проти, щоб російська мова була офіційною в їх регіоні. Лише 12% людей хотіли би бачити російську офіційною у своєму регіоні, а 3% – не визначилися.

На сході України зараз стало більше тих, хто підтримує усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території (з 3% у 2015 році до 40% у 2024-му).

Водночас з 31% до 6% стало менше тих, хто виступає за державний статус російської мови.

Нині 52% опитаних зі сходу підтримують або повне усунення мови агресора з офіційної сфери, або принаймні проти, щоб в їхньому регіоні російська мова була офіційною.

43% вважають, що російська мова може бути офіційною в окремих регіонах, де більшість цього бажає. Але з них 12% проти того, щоб російська мова стала офіційною в їхньому регіоні.

“Важливо звернути увагу, що дуже можливо, що якби ми окремо підкреслили, що мова не йде про заборону повсякденного побутового спілкування російською мовою, то ще менше людей говорили б про певний офіційний статус російської мови.

У будь-якому випадку фактично у всіх регіонах більшість населення не підтримує надання офіційного статусу російській мові”, – кажуть соціологи.

Соціологи з 1990-х років питали українців, яким має бути статус російської мови в Україні. У 1997 році лише 18% українців виступали за усунення з офіційного спілкування російської мови.

Водночас 36% вважали, що російська має бути офіційною в регіонах, де більшість цього бажають, а 39% вважали, що її взагалі варто зробити другою державною в країні.

До 2013 року частка тих, хто виступав за усунення російської з офіційного спілкування, практично не змінилася (19%).

Після Революції Гідності стало ще менше тих, хто виступав за державний статус російської мови (19%), і ще трохи зросла частка тих, хто підтримував офіційний статус в окремих регіонах, де більшість цього бажає (до 52%).

Частка тих, хто виступав за повне усунення російської з офіційної сфери лишалася майже такою ж, як і до Революції (21%).

Однак після повномасштабного вторгнення ставлення до статусу російської мови зазнало значних змін. У всіх регіонах різко побільшало тих, хто вважає, що російську мову взагалі не варто вивчати в школах (у 2019 році таких було лише 8%, у 2023 році – уже 52%).

Станом на лютий 2024 року переважна більшість українців вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування.

Нове опитування КМІС проводилося 17-23 лютого 2024 року. У ньому взяли участь 1052 респонденти віком 18+, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).

До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.