Нагадуємо, що в Немирівській громаді уламки шахеда зруйнували будинок, де мешкало подружжя Івана та Людмили Остапенків із 26-річним сином Віктором. Від двоповерхового будинку залишилися руїни, згоріли три автомобілі.

Щойно почув вибухи, рятувати сусідів кинувся місцевий житель Віктор.

– Дуже важко, пережити важко. Всі хапалися за щось, розбирали, бо знали, що там люди є.

52-річний батько родини загинув на місці. Вранці наступного дня стало відомо, що в лікарні померла його дружина. Їй було 53 роки. Нині за життя їхнього сина Віталія борються медики обласної лікарні. Він з множинними травмами перебуває у реанімації.

Його стан наразі важкий. Він продовжує отримувати допомогу. Провели чергове оперативне втручання. Але перед тим лікарі оцінили стан, як стабільний.

Хлопець отримав вибухову травму, політ травму, множинні ураження черепа. На сьогодні важких наслідків немає. Є переломи кінцівок і травми, які потребують лікування”, — розповіли в Департаменті охорони здоров’я.

З подружжям Остапенків попрощались в суботу.

“Немирівська міська рада похорони взяла на себе – виділяє кошти та забезпечує все необхідне, — зазначив голова ТГ Віктор Качур. — Проводяться всі необхідні експертизи, щоб зафіксувати злочини РФ. А далі будемо разом з військовою адміністрацією визначатися, що і як будемо допомагати. Як будемо діяти після отакої трагедії. Така трагедія від початку повномасштабного вторгнення у нас вперше. Шахеди летіли над Немировом. Пролетіли місто і один прямо врізався в цей будинок в приміському селі. Пряме попадання.

Мабуть збився з курсу.
Чим зможемо – будемо допомагати і сину Остапенків.

Час зараз такий, з розумінням маємо ставитись до того, що насправді відбувається.

В моєї доньки в Ірпіні розбомбило квартиру, то по сьогоднішній день міська рада “допомагає”. ..

Все це фіксується і буде компенсовувати країна агресор, – так відповідають там їй.
Ми будемо, звичайно, допомагати потерпілому Віталію Остапенку.»

16 березня 2024 року
чин похорону відбувся в Свято-Покровській церкві м. Немирів. Поховали родину на цвинтарі с. Подільське.

Тетяна Квасюк