Передвиборчий лист кіріла гундяєва до вірян московського патріархату просто шокував
Такого цинізму цей самий православний світ ще не знав. Виявляється, що терористична, безбожна, людиноненависницька ідеологія воєнного злочинця кремлівського диктатора путіна кірілом (читай — московською церквою) сприймається, як Віфлеємська зірка.
Та сама зірка, яка сповістила людству про народження Спасителя. Тобто московський патріарх кіріл вбачає у своєму соратнику по ФСБ Месію. Людину, в якої руки по лікті в крові, на чиїй совісті сотні тисяч невинно убієнних християн, жінок, дітей, стариків, кіріл позиціонує з божеством.
Схоже, що скоро і вам, віряни «істінної» церкви, доведеться молитися за це «новоявлене божество», яке знищує вашу суверенну Батьківщину і вбиває ваших рідних людей.
Але це ще не все. Далі мовою оригіналу: «Важнейшей задачей будущего президента мы видим защиту и обережение нашего отечества русского и построение на его основе великого православного государства российского. Для решения этой задачи есть собирание под единой дланью всех земель славянских, в первую очередь малороссии. Без малороссии наша великая отчизна впервые за всю её многовековую историю стала перед опасностью превратиться из государства православного в исламский халифат…»
Отже, у «великого православного государства», яке претендує на «істінность» та роль світового центру, вже бракує своїх православних віруючих. (Вам не цікаво, чому?) І йому вкрай потрібно завоювати Україну з її православними віруючими, храмами, монастирями. Щоб вони були в покорі і молилися за окупантів та рятували московське спотворене недоправослав’я?
А воно тим часом за вашої підтримки захоплюватиме всі слов’янські землі та силоміць підпорядковуватиме собі православних Болгарії, Сербії, Чорногорії, Греції, Македонії, Румунії та Молдови...
А потім піде новим хрестовим походом на нащадків тевтонів? І запалить нескінченну війну у всій Європі. Як вам така перспектива помінанія в молитвах «набожного» патріарха? Не лячно усвідомлювати свою приналежність до його агресивної церкви?
Тепер дещо про щирість московського патріарха із наступної цитати: «Наши святые богатыри-воины ведут великую брань с наследниками тевтонов за нашу православную идентичность...»
Тим часом діти та онуки всіх кремлівських високопосадовців, пропагандистів, олігархів, губернаторів та генералів, зокрема і самого путіна, пречудово почуваються на землях нащадків тевтонів. Мають там бізнес, нерухомість, дорогі автівки, якісну освіту та медицину і цивілізовані правила життя.
Зрештою, до нахабного, безбожного нападу росії на Україну, який благословив сам особисто кіріл гундяєв, нащадки тевтонів спокійно купували у його отєчества нафту та газ, наповнюючи бюджет мільярдами доларів, які могли б продовжити коротке життя глибинного російського православного віруючого. Натомість він спився від «безнадьоги» у злиднях і передчасно «почіл в Бозє».
А коли дали суперотєчеству по морді українські воїни-герої, і коли вже 430 тисяч «істінних православних» вбивць знайшли свій останній приют в українській землі, заскавчав кіріл, що не вистачає йому вірян і що хрести в росії скоро поміняють на ісламську символіку. Таки да, бо це не православ’я.
Про що сам же облудливий пастор зізнається у своєму листі до архіпасторів, пресвітерів, дияконів та монахів: «...Другая угроза для россии — демографический кризис. Место тех, кого уже никогда не будет рядом, в наших городах займут чужеземцы. Благодаря мудрой политике правительства вместо одного утраченного гражданина мы будем получать двух новых россиян.
Однако нам следует прилагать больше усилий для ассимиляции мигрантов, вынуждать их становиться близкими нам по вере и по мировоззрению, иначе привнесённая ими культура может стать доминирующей, православная вера окажется под угрозой, и церкви станут мечетями».
Судячи з того, що небагато європейців готові мігрувати в росію, кремлівський режим і далі вирішуватиме свою демографічну кризу за рахунок окупації українських земель. Та жорсткого змушування українців ставати близькими за світоглядом із зазомбованими агресорами. Якщо вам симпатична така доля, моліться далі за кіріла. Але при цьому згадайте своїх дідів та прадідів, яких у гулагах змушували «перевчатись» на російський лад.
І, нарешті, родзинка у «особливості російського првослав’я» з епістолярних відвертостей кіріла, який боїться ісламізації, бо вбачає в ній катастрофу для отєчества: «Является ли жизнь с иноверцем греховной. Не разрушит ли это институт традиционной православной семьи. Мой ответ будет таков. Нет никакого греха в том, чтобы православная женщина выбирала себе пару среди мусульманских мужчин. Если перед нами стоит более серьезная угроза — утрата отечества».
При цьому гундяєв, підігруючи наївній глибинній пастві, сподівається, що ці шлюби освятить православна церква і що вона ж хреститиме народжених у цих родинах дітей.
Залишається лише зачекати небагато часу, щоб українські віруючі, прихильники московського патріархату, молилися в руськохристянськоісламській церкві та поминали патріархоімама кіріла. До речі, до нащадків тевтонів, теж християн, московський патріарх залишився непоблажливим. Бо на цей раз благословляє свою агресивну недоправославну паству на війну проти християн у спілці з мусульманами, буддистами та індуїстами.
Це вони займатимуть місця загиблих російських окупантів. Разом із вами, «вєрниє масковской церкви». До речі, ви не думали над тим, що, можливо, ваші пастори вже продали вас і ваші храми кірілу для «колічества» за тридцять Іудиних монет?
Анатолій ЖУЧИНСЬКИЙ
