Далі – про інші таємниці.
В ці дні Поділля святкує 80 років визволення від німецьких нацистів.
Коли фашисти прийшли – вкололи смертоносні уколи пацієнтам обласної психо-неврологічної лікарні ім. Ющенка.
А потім перетворили корпуси в казарми.
За неповні три роки, за версіями, Гітлер в загальному аж 10 місяців провів у Вінниці, в місті та на ставці «Вервольф». Досі світова загадка і море фантазій…
Про те, що тут був його бункер – єдиний в східній Європі, знають всі.
Багато – про один із найпотужніших центрів підготовки німецьких шпигунів у Вороновиці, у нині музей Космонавтики, в палаці Можайського.
Але мало знають про те, що саме тут зароджувалась і міцніла організація антифашистів в лавах німецьких військ.
Більша половина учасників резонансної операції «Валькірії» по усуненню Гітлера, офіцерів німецького війська, служили у Вінниці. Чому? Бо тут формувалась РОА, Руская освободітельная армія, в основному із армії генерала Власова, яка із ним перейшла на сторону німців.
Її корпуси знаходились в районі колишньої Червоноармійської.
А ось вище німецьке керівництво, серед яких були майбутні учасники замаху на Гітлера, жили в приміщенні на Стуса, там де нині один із корпусів медуніверситету.
Розумієте, чому українцям рашистська пропаганда вішала ярлики «пособніков фашистов», а факт цілої Руской освободітельной армії так замовчувала?
Так ось вам факти!
До речі, це не один утаємничений факт із визволення Вінницькоі, Хмельницької областей від окупаціі фашистів, на зміну яким прийшли комуністичні рашисти.
Першим таємним наказом обласного вже червоного комісара Поділля Раппопорта після визволення від німців, знаєте який був?
Про негайний розшук і розстріл усіх, хто впізнав своїх рідних, знайдених і розкопаних у таємних масових могилах у центральному парку Вінниці.
Де сховали до 10000 тисяч лише виявлених тіл політичних жертв. Кажуть було таких більше 20000. Розстріляних не німецькими фашистами, а до війни енкеведистами. А для маскування, на могилах поставили кімнати сміху та кафешки з морозивом! Облагородили парк!
Міжнародні організації могили знайшли, розкопали і зафіксували вперше у світі офіційно ці масові злочини комуністичної влади.
І в Москві так злякались цих свідчень, які офіційно зафіксував світ, що в першу ж ніч військовий комісар Раппопорт наказав усіх очевидців зігнати в ті ж розкопані могили і розстріляти.
А вранці почали звозити бетон і поспіхом «строїть совєтськую счастлівую жізнь».
На залитих бетоном могилах, вже із другою партією розстріляних, побудували каруселі і танцплощадку.
А всіх чоловіків-родичів розкопаних за німців репресованих кинули в Летичівський котел. Беззбройними штрафниками! Хто їхав там через міст і бачив той став, розуміє, що вижити шансів не було.
Всіх жінок, які народили від німців, зґвалтованих чи добровільно, не розбирали, розстріляли. Дітей помістили в особливий дитбудинок. За ними потім все життя споглядали кегебісти. Хоча вони про це не знали.
І за фашистів тут було чимало таборів військовополонених радянських воїнів. Їх утримували в нестерпних умовах.
Ну і 27 єврейських гетто, де розстріляли всіх… вижили одиниці. Як і знищили тих, хто будував «Вервольф». лігво тодішнього фюрера.
До речі, є аргументовані підозри, що батько сучасного фюрера - Путлера, зачищав Поділля як енкеведист, після вигнання фашистів. Його однополчанини і друзі точно тут жили. І путін малим проводив літо.
То чим одна чума відрізняється від чуми іншої?
Просто одну покарали після Другої світової. Іншу - ні! Вміли добре маскувати злочини під каруселі…
Тепер повернулись і вже не маскуються! Та доводять, що непокаране зло стає ще страшнішим і воно НІКОЛИ не переродиться!
До речі, онук того самого Раппопорта - нині один із ідеологовів сучасного геноциду - «руского міра».
А це унікальні тогочасні фото - радянські та німецькі військовополонені. З різницею в три роки. Штауффенберг із Валькірії біля корпусу медуніверситету.
Тетяна Редько
