До такого висновку дійшов Вінницький апеляційний адміністративний суд у справі № 802/3684/14-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю до державного реєстратора прав на нерухоме майно – Державної реєстраційної служби України. Товариство просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень і зобов’язати зареєструвати за ним право власності на майновий комплекс.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог. Вінницький апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення про відмову у державній реєстрації прав на нерухоме майно, зобов’язав вчинити дії щодо реєстрації за товариством права власності на майновий комплекс, у решті позовних вимог відмовив. Постанову апеляційного суду залишено без змін Касаційним адміністративним судом Верховного Суду.

Апеляційний та касаційний адміністративні суди дійшли висновку, що відмова державного реєстратора у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв’язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, оскільки необхідно, щоб майно було зареєстроване за попереднім правонабувачем, є помилковою. Такі аргументи відповідача спростовані тим, що реєстрації підлягало виділене в натурі розпайоване майно під час реформування аграрного сектору економіки.

Крім того, серед інших документів, товариство надало свідоцтво про право власності на майновий пай у відсотковому значенні, яке видано відповідно до вимог постанови КМУ від 28.02.2001 № 177. У затвердженому зразку свідоцтва про право власності на майновий пай не передбачено відомостей про технічні характеристики нерухомого майна та його адреси. З наведених підстав, колегія апеляційного адміністративного суду вказала, що розбіжності між свідоцтвом про право власності та актом приймання-передавання ніяким чином не перешкоджають ідентифікувати об’єкти нерухомості для їхньої реєстрації, а інших відомостей, згаданих реєстратором, у свідоцтві не передбачено.

Тому ВААС скасував рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов’язав зареєструвати за товариством заявлене право власності.

За інформацією відділу узагальнення судової практики