Керівництво закладу, де останні десять років жив та навчався хлопець, вважають, що той звів рахунки із життям через нерозділене кохання. Натомість рідні та близькі підлітка цю версію заперечують. Вони впевнені: Костю до самогубства довели або ж взагалі вбили. Рідні вимагають справедливого розслідування його смерті і в пошуках правди готові навіть на ексгумацію тіла підлітка.
Що ж насправді відбувається за парканом закритої школи-інтернату, чому вихователі та психолог не догледіли десятикласника, а діти скаржаться на голод і в пошуках їжі та коштів тікають та грабують будинки – дізнавався наш журналіст.
…У Нечуївській спеціальній школі-інтернаті навчається 72 дитини. Усі — із вадами розумового розвитку. Більшість родом із Ямпільського та Томашпільського районів. Сюди діти потрапляють за направленням медико-психологічної комісії та заяви батьків. Вихованці, як каже керівництво, постійно під наглядом. Психолога тут нема, із дітьми працює соціальний педагог. На вихідні та канікули їх відпускають до батьків.
Директорка школи-інтернату Галина Брюнеткіна каже: до цих пір суїцидників серед вихованців закладу не було. Вона досі не може зрозуміти, чому Костя зважився на цей крок.
– Це була звичайна дитина із особливими потребами. За програмою він навчався добре. Два місяці залишалось до випускного, хлопець мріяв вступити до училища в Мазурівку, — каже вона. — А ще Костя мав лідерські риси характеру і в образу себе ніколи не давав. Жив у кімнаті із ще дев’ятьма дітками. Додому не тікав. Мама підлітка у телефонному режимі попросила, аби ми його відпускали, коли буде потрібно. Був виданий навіть відповідний наказ, тож жодних проблем із дитиною не було. Так само й ознак того, що вона може накласти на себе руки.
За словами керівництва закладу, того трагічного понеділка ніщо не віщувало біди. Після уроку, як заведено, вчитель передав дітей вихователю. Була якраз обідня перерва, тож вихованці пішли до їдальні. У класі залишився лише Костя, який відмовився їсти.
– Вихователь Сергій Миколайович кілька разів заходив і перепитував у хлопчика, чи бува не передумав. Але Костя був непохитним. Перед початком виховної години, а це близько 15.00, вихователь пішов за іншими дітьми на вулицю. Коли повернувся, Кості вже не було. На дошці лише напис: «До побачення». Вихователь відразу передзвонив хлопцю, аби дізнатись, куди він подівся. На що отримав відповідь: «Я тут». Після того телефон підліток вимкнув, – згадує Галина Брюнеткіна. – Тож вихователь та вихованці кинулись шукати дитину. Не пройшло і години, як знайшли його повішеним на шнурку від капюшона у лісопосадці… Це через поле за 1,7 кілометра від нашої школи. Я викликала «швидку допомогу», була на місці НП. На жаль, дитину врятувати не вдалось. Чи можна було передбачити трагедію — важко сказати. Костя був досить замкнутим, про особисте мовчав. Щодо причин суїциду, то є думка, що все через нерозділене кохання. Кості було 15 років. А в такому віці діти схильні до закоханості. Тим паче, вихованці розповідали, що хлопцю дуже подобалась дівчинка Іринка із 9-го класу. І напередодні вони начебто посварились.
Уперше після похорону до інтернату, де навчався Костянтин, на відверту розмову із директором та викладачами прийшли його рідні, серед них — старший брат Валерій, який два роки служить у зоні АТО. Останній впевнений — правду приховують.
– Ми не віримо, що Костя це сам зробив. Він наперед розпланував своє життя. Мріяв працювати за кордоном. У нас нема мільйонів судитись. Але ми хочемо справедливості. У трагедії не винуємо директорку, бо вона за всіма вгледіти не може. Але ж є вчителі та вихователі, які відповідають за дітей. Ми хочемо знати, чому хлопець тікав із закладу і чому повішався стоячи. Чому «швидка» їхала аж дві години! А в Кості весь одяг у крові, а на шиї та нозі синці? Два пальці на руці взагалі зламані, обкусані до крові всі нігті. Скоріш за все, дитину перед смертю били,.. – обурюються матір та брат покійного. – Ми вважаємо, що ніхто не проводив детального огляду місця події, речові докази до уваги не взяті. Навіть у довідці не вказана година смерті дитини.
Хрещена хлопця Анжела Герман обурена поведінкою вихователів.
– Яка любов, це ж діти… Вони просто дружили. Дев’ятикласницю Іру навмисно роблять винною, аби приховати справжню причину самогубства. Нещодавно дівчинці погрожували, що в пам’ять про Костю і вона піде із життя. То налякана дитина змушена була втекти до родичів у Київ! Впевнена: причетним до смерті Кості може бути вихователь Сергій Миколайович, із яким він спілкувався востаннє. Він вже мав проблеми із дітьми, адже застосовував до них фізичну силу. Про це знала директорка закладу, але жодних заходів не вживала.
Натомість вихователь звинувачення заперечує.
– Я ніколи не піднімав рук на Костю. Любив його, як і інших дітей. Це був хлопчик-лідер! Ми не сподівались, що він зважиться на таке. Як тільки помітили, що дитини нема, кинулись його шукати, — каже Сергій Миколайович. — Телефоном він сказав, що більше не повернеться. Але жодних конфліктів між нами не було. Ми бігли у тому напрямку, кудою Костя йде додому. В снігу на полі натрапили на його сліди. Один із хлопчиків і натрапив на Костю… Я спробував йому робити штучне дихання, але було пізно…
Після НП в інтернаті до відповідальності поки що нікого не притягнули. Керівництво на боці вихователя. Пояснюють: він буде покараний лише в тому випадку, коли будуть висновки слідства. І те, що дитина із вадами розумового розвитку так просто покинула заклад, який, по суті, є закритим, для них не аргумент….
А у невеличкому селі Нечуївці люди активно обговорюють інцидент. Кажуть: дітей у закладі погано годували. Покійний Костя допомагав на кухні картоплю чистити, аби більше їсти давали. Інші крали їжу в селі, частенько бігали до магазину за хлібом та ковбасою, бо годували їх кашею із хробаками. Діти знімали все це на телефон та показували рідним…
У Ямпільському відділенні поліції факт крадіжки трьома вихованцями школи-інтернату підтвердили. Матеріали передано до суду. Окрім того, одна учениця закладу була потерпілою у згвалтуванні поза межами школи.
За фактом смерті Костянтина Вінницького відкрито кримінальне провадження. Кваліфікація статті — умисне вбивство із позначкою самогубство. На момент виявлення тіла, за оцінкою правоохоронців, жодних тілесних ушкоджень не було. Поки що версій смерті дитини правоохоронці не називають.
Віталіна Трудько
Ямпільський район
Правда вона є правдива, а не те що тут написали. Половина страшноі брехні. Цене гріх???
Анонім по ходу тупий!Тут всі сторони дали коментарі.Всі висловились.Що ви фігню мелете?слабо сказати що працівник інтернату і рука руку миє?
За таку необгрунтовану писанину можна попасти під суд.
а за приховування правди і такі порушення не можна попасти? побійтесь Бога, шановний.
Можливо. Але руки ніхто не миє. На дітей навіть ніхто не кричить не те щоб бити. Діти добре п,ятиразово харчуються. Вдома діти того не ідять, що ідять тут. Вихователь, людина з великоі букви. Да. Про це не поспорить два села. Я не спорю мамине горе неміряне, але обмовляти когось нетреба. Великий гріх.
Мамі щирі співчуття. Але ви пойміть її горе. Може їй син жалівся що погано годують, ви ж цього не знаєте. Не буває нічого ідеального. Всі ми люди, всі маємо праву на думку.
Не тримайте зла, кріпіться всі разом та моліться за душу Кості…