Вечір пройшов в «Світлиці» музею Коцюбинського. Олена – біолог, травознавець, член НСЖУ, розповіла, що в дитинстві родина переїхала жити до Вінниці, і вже тут вона вирішила стати біологом. Закінчила Київський університет ім. Т. Шевченка, захистила кандидатську дисертацію, працювала в Інституті ботаніки НАН України. Віршувати почала ще в дитинстві, це стало другою, після науки, стежкою по життю. Першу збірку під назвою «Я вернусь» видала у 2007 році. Пише вірші українською та російською. Зараз виховує донечку Анетту. Але, на жаль, сама…
Чоловік, Михайло Лук’янов, якому була присвячена перша половина вечора, помер у 2016 році. Відтоді щороку в день його народження Олена збирає його друзів — поетів, музикантів, журналістів.
– Для мене Михайло був вчителем. Різниця між нами була двадцять років, але це було кохання на все життя. Разом написали більше сорока пісень. Михайло мріяв про власний творчий вечір, де зберемось ми всі — друзі, близькі. І я вірю, що він зараз з нами. Михайло навчався в музичному училищі, грав на шести музичних інструментах, був хоровим диригентом, композитором. Писав власні пісні і музику на слова інших авторів. Ми написали разом багато композицій, але найкраща пісня — це наша донечка. Щодня, дивлячись на неї, я бачу його очі…
На вечорі виступили друзі Михайла та Олени — поет і композитор Сергій Брайлян, співачка та журналістка Тетяна Скомаровська, поет Сергій Свердл, керівник хорових колективів, друг Михайла ще з молодості Леонід Луцишин, співачка Катерина Радецька, поет Андрій Сенченко з дружиною Наталією. Звучали пісні на слова Михайла Лук’янова та Олени Добровольської.
Пані Олена підсумувала дійство так:
– У житті ми маємо не так багато свят. Створюймо їх самі. Живіть довго і щасливо, бо життя — це найвища цінність.
Діана Колесник
