Серед них і 172 батальйон 120 бригади тероборони із Вінниччини.
Командир, що вижив, розповів про бої.
172 батальон бригади тероборони з Вінниччини став одним з тих підрозділів, хто перший зустрічав ворога під час наступу на Харківщині. Після тригодинного бою окупантам вдалося захопити позиції оборонців. Державне бюро розслідування розпочало справу про залишення позицій бійцями. Командир кулеметного відділення Віктор Положай розповів, що сталося насправді того дня.
Про це йдеться в інтерв’ю, яке тероборонівець дав журналісту Юрію Бутусову.
“Державне бюро розслідувань порушило кримінальну справу щодо обставин залишення позицій військовослужбовцями ЗСУ, зокрема 415-го стрілецького батальону 125-ї бригади ТРО та 172-го батальону 120-ї бригади ТРО. Їх підозрюють у тому, що вони відкрили ворогу шлях на Харківщину. А поки шукають “крайніх”, я вирішив надати слово командиру кулеметного відділення, який безпосередньо знаходився на напрямку головного удару ворога, тримав ці позиції, і як ніхто інший знає про те, що ж сталося насправді”, – йдеться в описі до сюжету.
За словами вінничанина, його взвод налічував 12 бійців. Їхнє озброєння складалося з автоматів та гранат. Позиції військові облаштовували самостійно, але зауважує, що довкола інженери встановили мінні загородження, а також вибухівку на всіх дорогах. Проте це не зупинило ворога.
Спочатку на окопи українців натрапили ворожі розвідники, яких ліквідували. Це були добре екіпіровані бійці з новим розвідувальним обладнанням та зброєю.
23 травня позицію 172 батальйону оточили два взводи росіян. Захисники прийняли нерівний бій. За словами Віктора Положая, їх частково підтримував міномет та дрони, але цього виявилося замало. Окупанти закидали позиції гранатами, усі оборонці отримали поранення.
"Нас було 12 чоловік. Коля я перебігав та відстрілювався, то під ноги прилетіла граната, відскочив та отримав поранення в ліву ногу, втратив можливість ходити. Трохи відліз далі і відстрілював кацапів, які лізли на бліндаж і наводив нашу артилерію. Але, коли нас обстріли з мінометів, я зрозумів, що надворі з наших уже нікого не залишилося, а хлопців поранених заволікали у бліндаж, щоб допомогти. Коли прилетіла остання міна і мені в голову вдарив осколок, то очі залилися кровью, автомат вийшов з ладу. Після цього я почав відкочуватися в озеро, щоб врятуватися. Останнє, що я чув по рації, що кацапи пропонують їм здатися в полон. Більше нічого чути не було. Що сталося далі з побратимами мені невідомо", - говорить Віктор, який сьогодні перебуває у госпіталі.
Після подій на Харківщині 172 батальйон планують розформувати та приєднати до 44 бригади, але бійці проти та бажають залишитися у складі Вінницької тероборони. Командир відділення наголошує, що його підлеглі не залишали позицій та билися до останнього, але сили виявилися занадто нерівними.
Вже дійшла інформація, що деякі воїни з Вінниччини з того часу не виходять на звʼязок.
Ймовірно, що деякі з них потрапили під час подій про які розповідав Віктор Віктор Положай в полон.
І серед тих військовополонених, над якими знущались рашисти на оприлюдненому відео, можуть бути наші хлопці.
Як повідомив омбудсмен Лубінець, відео рашисти записали, скоріше всього, що на Харківському напрямку.
Але останнім часом, завдяки західній зброї і підкріпленню, ситуація на Харківському напрямку, за висновками головнокомандувача, стабілізувалась.
І хто їх судить! Тилові “герої”!
А що заважало тимчасово виконуючому обов’язки президента України та його Завгоспу вдарити ракетами Шторм Щедоу/Скалп по скупченню рашистських військ ще на кордоні з Україною?
Що заважало? Звичайно Оман.