Від редакції. Просимо представників громад надсилати до редакції для публікації розповіді про загиблих Героїв-земляків із фото за адресою gazeta@33kanal.com
Вони наші біль і гордість! Вінниччина прощається із загиблими на цьому тижні Героями
Йому навічно двадцять два…
Ще одне молоде життя, обірване на війні. Журиться, плаче Тульчинщина. Сумує Україна, віддаючи на Небо ще одного зі своїх синів.
Жахлива новина оповила Шпиківську громаду, розірвавши серце матері. Солдат Федорович Олег Михайлович служив розвідником-навідником 2 розвідувального відділення розвідувального взводу.
Теплицька громада попрощалась із ще одним своїм сином – молодшим сержантом Василем Погребняком.
Народився Василь 14 квітня 1979 року в Теплику, опанував робітничу професію. Далі – служба в армії.
Підкосила його важка хвороба, про яку дізнався під час несення військової служби. В лютому цього року Василь змушений залишити Збройні сили України, щоб боротися за своє здоров’я. Однак побороти підступну хворобу йому не вдалося. Серце Воїна перестало битися 30 травня. Йому назавжди 45…
Жмеринка на колінах
В останній день весни, 31 травня, Жмеринська міська територіальна громада востаннє зустріла та назавжди попрощалась зі своїм славним сином — патріотом Анатолієм Годзішевським, який віддав життя за Україну.
Відважний воїн відстоював право кожного українця жити у вільній та суверенній державі, пліч-о-пліч з побратимами 120-ї бригади 172 батальйону.
Загинув мужній воїн-оборонець внаслідок ворожого артилерійського обстрілу у населеному пункті Стариця Вовчанської міської територіальної громади Чугуївського району на Харківщині 23 травня, отримавши поранення, несумісні з життям. Серце жмеринчанина зупинилось у 42…
У Гайсинській громаді попрощалися із загиблими героями
Василь Соловйов-Куценко народився 15 березня 1983 року в Гайсині. Закінчив місцеву школу. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то Василь оббігав 5 військкоматів, але його ніде не брали. Згодом ледве впросився та пішов воювати. Мав звання старший солдат в/ч А7013.
Помер Василь В’ячеславович в лікарні від отриманих поранень 29 травня. Залишилися рідні: сестра та брат. Поховали Василя В’ячеславовича в селі Жерденівка.
Сергій Савчук народився 7 березня 1976 року. Займався підприємницькою діяльністю. Проживав з сім’єю в Гайсині.
Мав звання старший солдат 168-го батальйону 120 бригади територіальної оборони, військової частини А7334. У перші дні повномасштабного вторгнення добровольцем був мобілізований до українського війська. Загинув 27 травня в районі с. Калинове Покровського району Донецької області. Тепер йому назавжди 48… У Сергія залишилися батьки, дружина та син.
29 травня Жмеринська міська територіальна громада востаннє зустріла та назавжди попрощалась зі своїм славним сином-патріотом Олегом Квіткою.
Патріот та справжній син свого народу, Олег Квітка восени 2022 року став на захист рідної держави. До повномасштабної війни чоловік працював столяром на Жмеринському вагоноремонтному заводі, а згодом у Києві. Серце нашого воїна перестало битись 24 травня у населеному пункті Нетайлове Покровського району на Донеччині. Йому навіки 40…
У Бершадській громаді попрощалися із загиблим захисником, земляком Олександром Кирилюком
Народився Олександр 1 жовтня 1995 року. Мав звання молодший лейтенант в/ч А4639.
Олександр загинув 12 травня, поблизу с. Спірне Бахмутського району у результаті отримання поранення, несумісного з життям.
Поховали героя в селі Красносілка.
У Гранові Краснопільської громади попрощалися з загиблим захисником Станіславом Пилипчуком
19 грудня 2023 року безвісти зник в районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області. За результатами ДНК встановлено особу загиблого.
У Кунківській громаді небо плакало, коли прощалися з загиблим захисником Богданом Плахотнюком
Народився 22 лютого 1994 року. Був солдатом в/ч А7334. Загинув Богдан на 31-му році життя у с. Калинове, що на Донеччині. У героя залишилися матір Людмила, батько Сергій, дружина Катерина, брат Євген.
У Ладижині попрощалися з загиблим захисником Сергієм Островським.
Народився Сергій 8 серпня 1984 року в селі Верхівка. Навчався у Вінницькому національному аграрному університеті, який закінчив з відзнакою. Влаштувався до агрохолдингу МХП.
22 серпня 2023 року був призваний до лав Збройних сил України. Був зразковим солдатом в/ч А3892, гранатометником гірськоштурмової роти. Загинув 27 травня поблизу с. Веселе Бахмутського району Донецької області. Залишилися рідні: матір, дружина, діти, сестри.
У запеклих боях за Україну загинув Герой!
Залишивши рідну домівку, став на захист Батьківщини Тарас Пришва, 1976 року народження, житель смт Крижопіль.
Солдат Пришва Тарас Віталійович служив номером обслуги зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу механізованого батальйону.
25 травня внаслідок мінометного обстрілу противником біля н.п. Архангельське Покровського району Донецької області життєва зірка воїна згасла.
Загинув на другий день свого народження
Янголом неба став Валерій Побуранний, 25 травня 1970 року народження, житель смт Піщанка.
Молодший сержант Побуранний Валерій Миколайович служив водієм автомобільного відділення самохідного артилерійського взводу 40 гаубичного самохідного артилерійського дивізіону.
Загинув 26 травня в районі с. Дуванка Золочівського району Харківської області.
Стрижавка проводжала Героя
Тіло загиблого Героя зі Стрижавки Олександра Дземуха після проведення експертизи ДНК привезли поховати на батьківщину.
Олександр Дземух за покликом серця з 1999 року служив у військовій частині №3028-14 штурмова бригада НГУ «Червона калина». Успішно пройшов командно-штабні навчання в ході спільних американсько-українських тренувань «Fearless Guardian-2015».
У 2014-му вирушив у зону АТО на Донеччину. Одним із перших зустрів ворога на сході – блискуча спецоперація зі звільнення Харківської ОДА. Бій під Семенівкою, який став першим великим боєм під час АТО. Успішний бій за Слов’янськ. Забезпечував відведення українських військ з Дебальцевого котла. Брав участь у боях за Ізюм на Харківщині. Звільняв Бучу, Ірпінь, Бузову, Бородянку, Макарів, Пилиповичі, Ворзель, Мотижин та Житомирську трасу.
Олександр віддав 25 років військовій справі. Мав низку почесних грамот і відзнак, нагороджений медаллю «Патріот Вітчизни» від громадської організації «Побратими України». Указом Президента нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). 2 лютого 2023 року ворог обстріляв позиції біля Спірного Донецької області, де знаходився Олександр Дземух. Більше року рідні робили ДНК-експертизи для встановлення родинних зв’язків. І, нарешті, вдалося гідно попрощатися з Героєм…
Похоронки на громади
Сумна звістка для Могилів — Подільської громади… 29 травня, захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України, загинув наш земляк Андрій Челохсаєв, 02.05.1983 року народження.
А 4 червня на щиті у рідне село Мирне востаннє повертається відважний захисник України Анатолій Дубинський. Калинівська громада на колінах перед відвагою мужнього воїна і Захисника.
27 травня, востаннє повернувся до рідного дому Захисник Вадим Ніколайчук з Турбівської громади.
2 червня, востаннє до рідного дому «на щиті» повертається Вірний Син України – Андрій Кобець.
Вінниця плаче…
Вінницька громада прощалася із полеглим захисником Юрієм Яновичем. Вінничанин долучився до ТрО області, укріплюючи її рубежі. Невдовзі уклав контракт на службу у 120-й окремій бригаді ТрО, а згодом вступив у лави спеціального підрозділу ГУР МО «Артан». У військовій біографії воїна із позивним Кет були бої під Ізюмом, на острові Зміїний, вилазки вглиб ворожої території.
Загинув Юрій 25 вересня 2023 року поблизу Курська. Йому було лише 37 років. З війни на нього чекали двійко донечок, батьки, сестра та близькі…
Захисник Леонід Коваль був серед тих, хто з першого дня повномасштабного вторгнення росії без роздумів прийшов на призовний пункт. У званні молодшого сержанта став у лави 120-ї бригадіи ТрО ЗСУ. З позивним Вакула боронив Батьківщину у гарячих точках Донецької області, на Запоріжжі та Київщині.
Загинув воїн 27 травня поблизу села Макарівка Волноваського району. Йому навічно залишилося 53 роки…
Вінницька громада прощається із полеглим захисником Русланом Мартинюком. Вперше вінничанин став на захист незалежності та суверенітету Батьківщини у 2014-2015 р.р., пройшовши бойовий вишкіл в АТО. А з початком повномасштабного вторгнення знову повернувся до війська у лавах 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка.
Останній свій бій прийняв 27 травня поблизу селища Очеретине Покровського району Донецької області. Життя воїна обірвалося у 53 роки. За вагомий внесок в оборону України Руслана Мартинюка у 2023 році нагородили нагрудним знаком «Хрест Військова честь».
На цьому тижні Вінницька громада прощається з полеглим захисником Валерієм Гуликом.
Був сапером у 120-й бригаді територіальної оборони із позивним Сивий. Брав участь у виконанні військових завдань, зокрема під Бахмутом, Часовим Яром, облаштуванні мінно-вибухових загороджень на прикордонних територіях. Загинув у бою 24 травня поблизу міста Волноваха Донецької області. Серце воїна припинило битися у 52 роки… У нього залишились дружина та дві донечки.
Захисник Сергій Ротаренко став на захист України у березні цього року. У складі 25-го окремого десантно-штурмового батальйону брав участь у боях на Донеччині. Життя воїна обірвалося 24 травня під час виконання військового завдання поблизу села Яснобродівка Покровського району. Йому було лише 37 років… Вдома на Сергія чекали батьки, дружина та маленька донечка.
Народився Сергій Ротаренко 12 серпня 1986 року у місті Кам’янка. Після школи закінчив Тираспольський технікум інформатики та права за спеціальністю бухгалтерський облік. Але за фахом не працював, бо завжди його приваблювали дорога та кермо. У 2007 році Сергій переїхав до Вінниці, де згодом прийняв українське громадянство.
Рудик Роман – командир парашутно-десантного взводу, старший лейтенант військової служби за контрактом.
Народився Роман 15 лютого 1998 року у Літині. Навчався у Літинській школі № 2. Закінчив військову академію в м. Одесі, де отримав офіцерське звання. Брав участь у ООС на Сході України.
У 2022 році, виконуючи свій військовий обов’язок з захисту України, отримав чисельні поранення та потрапив у полон.
Повернувся додому наш Герой «на щиті» лише 29 травня 2024 р. Поховали військовослужбовця на місцевому кладовищі в селищі Літин цього ж дня.
Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв… Вічна слава і вічна пам’ять…
Сторінку підготувала Людмила ПОЛІЩУК
