А все через те, що у таких селах, як Тернівка та Поличинці ще у 2013 році закрили школи. Причина давно відома — бракує діток. Але замість того, щоб перевести дітей до Юрівки, яка поруч, вони обрали досить несподіваний варіант — Маркушівську школу у сусідньому Бердичівському районі. Що ж змушує батьків обирати освіту у іншій області?
– Мабуть, головну роль зіграло географічне розташування. Бо з нашої Тернівки до Бердичівського району 12 км, а до райцентру Козятин — 40. Різниця колосальна. Коли закрили школи, батьки були перед вибором. Односельчани обрали Юрівку, яка знаходиться у Козятинському районі. Лише двоє моїх синів вирішили ходити у Маркуші, що під Бердичевом в Житомирській області, — каже голова Тернівської сільради Василь Блащук. — Школа там краща — двоповерхова, простора, гарне ставлення до дітей. Шикарний спортзал, різноманітні гуртки, Інтернет та чудовий комп’ютерний клас. Навчались сини там два роки. Зранку два кілометри польовою дорогою йшли до сусіднього села, а вже звідти 5 кілометрів добирались до закладу. Зрозуміло, що були незручності, особливо, коли болото. Не раз дітей машиною в школу возив. Але ми не шкодуємо, діти отримали високі знання, зараз вчаться у коледжі. Підростає моя молодша доця, може, і її віддамо у Маркуші.
А ось близько 30 учнів із Поличинців так і продовжують навчання на Житомирщині. Їх у школу забирає автобус, вони отримують ситні та смачні обіди. І все це за кошти бюджету Бердичівського району… Батьки задоволені, діти теж. Парадокс. Або ж наслідки оптимізації…
Віталіна Володимирова
