Давненько не відвідувала так званий пляж по вулиці Нарбута (колись це називалося на Гонти) І була просто шокована побаченим.
Береги по обидва боки річки вже щільно забудовані. Навіть прибережна зона. Хтось, навіть, викопав від берега якийсь канал і встановив маяк. Це, щоб ніхто не міг пройти вздовж річки.
Судячи з того, який вигляд має маєток, в нього вкладені величезні гроші. Простий смертний таке будівництво не потягне. Певно, хтось із високопоставлених силовиків або чиновників.
Тут всі забудови ексклюзивні з дорогими вишуками. А для містян залишився малесенький шматочок берега, який зараз повністю весь вкритий мертвою рибою.
Якраз з того боку вітер гнав хвилю. Можливо, це звідти від тих палаців, він пригнав сюди цих мертвих карасів, лящів та плиток? Бо люди кажуть, що там в багатьох забудовників каналізація виходить напряму у Південний Буг.
Хоча, можливо, що і на цьому березі хтось морить рибу і знищує екосистему річки. Вона й так уже через аномальну спеку перетворюється на “мертве море”. А тут ще й помічники високопоставлені допомагають її добивати.
Зараз вся увага суспільства прикута до війни. Люди не звертають уваги на те, які неподобства робляться поруч. Але ж такими темпами зведення приватних забудов в прибережній зоні надовго нашої річки не вистачить. Чи вже всіх влаштовує перспектива отримувати в домівки з водоканалу отруєну воду.
І невже всі вже змирилися з тим, що сильним світу цього, можна безкарно порушувати всі можливі закони заради свого ситого та комфортного життя. Навіть якщо цим робиться виклик громаді?
В місті викуповують невеликі ділянки зі старими хатами і там масово будуються котеджі на 4 – 6 господарів. При цьому ніхто не рахує скільки соток на одну людину має припадати по санітарних нормах. Нікого не хвилює, де паркуватимуться автівки, яких більшає в геометричній прогресії. І чи витримають старі комунікації таке навантаження.
Чия це відповідальність?
Олена Григорівна,
вінничанка
