Від редакції. Просимо представників громад надсилати до редакції для публікації розповіді про загиблих Героїв-земляків із фото за адресою gazeta@33kanal.com

Вони наші біль і гордість! Вінниччина прощається із загиблими на цьому тижні Героями

Ми з вами знову пережили біль втрати

Провели в останню дорогу краснопільчанина Олега Петровича Шкорбуна.

Ще на одне молоде життя збідніла наша громада… Олегу ще жити б й жити. Ростити донечок, бути опорою дружині, батькові… Не судилося… Невблаганна раптова смерть вирвала його з кола рідних, друзів, колег по роботі, односельців. Олег прожив коротке, але неспокійне життя. Важко говорити про Олега Петровича «був».

Жодними словами не загоїти рану родини. Єдине, що залишається — це пам’ять і молитва… Сил і витримки дружині, дітям, батькові, сестрі, всім рідним. Вічна пам’ять Олегу Петровичу…

Знову сумна чорна звістка надійшла в нашу громаду

В боротьбі за Незалежність України, вірний військовій присязі, виявивши стійкість і мужність,15 липня 2024 року в районі населеного пункту Григорівка Бахмутського району Донецької області загинув воїн — захисник Грунь Павло Павлович, 02.12.1999 р.н., житель
с. Станіславчик.

Світлий спомин про Павла Павловича назавжди залишиться в наших серцях як мужнього, незламного та хороброго воїна, адже пам’ять — сильніша за смерть.

Лише 20, та, на жаль, навіки…

Гірка звістка непоправної втрати надійшла до Літинської громади.

21.07.2024р. під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Терни Донецької області загинув кулеметник — розвідник військової частини А 4123, солдат ЗСУ, наш земляк Дворніцький Артур Олегович, 2004 р.н.

Народився Артур у с. Дяківці, тут пройшли його дитячі роки. Навчався у місцевій школі, загальну середню освіту здобув в Хмільницькому аграрному центрі професійно-технічної освіти. Пройшов строкову військову службу в лавах ЗСУ, після чого уклав контракт з військовою частиною А1414.

Не тільки люди, а й сиве небо сумувало та проливним дощем проводжало молодого воїна тепер уже до небесного війська.

Жовто-синій стяг, який огортав домовину полеглого, війсь­кові передали матері бійця в знак пам’яті про подвиг сина, захисника і Героя України.

Томашпільська громада в скорботі

Пекучим болем торкнулася жителів нашої громади страшна звістка про загибель 35-річного воїна-земляка, головного сержанта штурмового спеціалізованого батальйону «ШКВАЛ», уродженця міста Дніпра Василя Сергійовича Лісного. Як зазначено у сповіщенні, загинув хоробрий Захисник 24 липня 2024 року в районі населеного пункту Руська Лозова Харківського району Харківської області.

Нехай добрий, світлий спомин про Василя Сергійовича стане сильнішим за смерть і залишиться у пам’яті рідних, бо­йових побратимів, усіх, хто знав його.

У Томашпільській громаді знову болюча втрата. З передової надійшла страшна звістка про загибель нашого воїна-земляка — жителя села Рожнятівка Бермана Даніїла Олександровича, 2001 року народження.

Життя солдата трагічно обірвалося в районі населеного пункту Озарянівка Бахмутського району Донецької області 25 липня 2024 року.

Невимовний біль і смуток огортає душі жителів нашої громади. Висловлюємо щирі співчуття матері, сестрам, рідним і близьким Героя.

Крижопільська громада провела в останню путь

43-річного захисника України, жителя с. Тернівка Тернівського старостинського округу Олексія Миколайовича Бурденюка, який загинув за Україну, її незалежність та територіальну цілісність, за мирне майбутнє кожного українця.

Низький уклін та щирі спів­чуття батькам, дружині, донечкам, рідним та близьким!

Завершилося земне життя Захисника України

Мартинюка Олександра Володимировича, жителя села Городківки. Розділяємо біль втрати й висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять Герою!

Шановна громадо, знову сумна звістка...

Від важкої хвороби передчасно зупинилося серце захисника України, нашого липівчанина, Юрія Анатолійовича Плахотнюка.

Народився Юрій Плахотнюк 12 квітня 1970 року. Навчався в одній із липовецьких шкіл. Працював, мав сім'ю.

Коли ворог вторгся на українську землю, став на її захист. В одному з боїв був важко поранений, лікувався в госпіталі. Він уцілів від ворожого снаряду, але не вберігся від підступної хвороби. У померлого залишилася сім'я.

Знову тяжка втрата для Бершадської громади…

Захищаючи Україну, загинув житель села Баланівка — Черкас Дмитро Анатолійович, 1998 року народження.

Дмитро не вагаючись став у стрій з перших днів повномасштабної війни, щоб боронити рідну землю. Але, на превеликий жаль, загинув 25 липня 2024 року поблизу н.п. Калинове Донецької області.

Висловлюємо щирі співчуття родині Дмитра. Ми ніколи не забудемо його подвигу, його мужності та самовідданості.

Крає серце сумна звістка

Сумним набатом в селах і містах звучать слова: «Герої не вмирають!»

Згорьована Тульчинщина отримала ще одну новину про втрату земляка – Волянського Олександра Сергійовича, 20 лютого 1985 року народження.

Солдат Волянський служив радіотелефоністом 3 зенітного кулеметного взводу 1 зенітної кулеметної роти.

28 липня 2024 року життя нашого Героя-захисника передчасно обірвалось під час відпустки.

Кунківська громада (Гайсинський район) попрощалася із загиблим воїном-захисником Олександром Бойком.

Народився Олександр Сер­гійович 12 червня 1995 року.

Був командиром 2 механізованого взводу 7 роти 13 меха­нізований батальйон 118 Окремої механізованої бригади в/ч А4712.

Загинув молодший лейтенант Олександр Сергійович 18 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Поховали героя в селі Косаново.

Могилів-Подільський

Знову сумна звістка надійшла до нашої громади…

«На щиті» додому повертається наш захисник і Герой — Карпічєнко Олексій Олегович, 21.09.1989 р.н. Олексій народився, виріс і жив у місті Сєверодонецьк Луганської області.

Після повномасштабного вторгнення він разом з батьками вимушено покинув рідний дім, переїхав на Могилів-Подільщинину, а згодом став до лав ЗСУ, щоб визволяти Україну від російських окупантів.

На жаль, 23 жовтня 2023 року у важких боях на Запорізькому напрямку Олексій загинув.

Вічна слава і пам’ять вірному Сину України!

Невимовний сум та безмежна скорбота

наповнили Біликівці та усю Жмеринську громаду. 29 липня Жмеринщина востаннє зустріла та назавжди попрощалась зі своїм славним сином-патріотом Сергієм Назаровим.

Наш земляк був стрільцем 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу та щодня пліч-о-пліч з побратимами наближав Перемогу.

46-річний воїн гідно служив Батьківщині та українському народу й за них віддав своє життя.

Серце мужнього воїна зупинилось 22 липня поблизу населеного пункту Торське на Донеччині. Поховали загиблого воїна у рідному селі Біликівцях.

Плакало небо, плакали люди...

25 липня Жмеринська міська територіальна громада востаннє зустріла та назавжди провела останньою земною дорогою у засвіти Героя-земляка Дем’яна Матищука.

У перші дні повномасштабної війни він став на захист України та з гідністю і честю боронив рідну країну.

Мужній воїн, навідник-оператор 1-го відділення інспекторів прикордонної служби гідно виконував свій військовий обов'язок.

З синьо-жовтими та червоно-чорними стягами вшановували пам'ять та подвиг загиблого воїна.

Близькі, друзі, знайомі, бойові побратими та вдячні земляки віддавали шану мужньому захиснику України та з журбою в серці і вдячністю в душі навіки прощались з мужнім захисником України.

Сьогодні Вінницька громада прощається

з полеглим захисником Гречкою Володимиром Васильовичем. Володимир Гречка воював у складі 108-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Він­чі». Боронив Ба­тьківщину на донецькому напрямку. Загинув під час виконання бойового завдання 14 липня поблизу міста Красногорівка Мар’їнської міської громади Покровського району. Воїну було ли­ше 44 роки… Вдома на Володимира чекали батьки, сестра та двійко племінників.

Сьогодні Він­ни­цька громада прощається з полеглим захисником Ткачем Ігорем Сергійовичем. Вінничанин долучився до війсь­ка добровольцем.

У званні молодшого лейтенанта воював у складі 108-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі», був заступником командира роти. За направленням також закінчив Академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Загинув під час бою поблизу міста Красногорівка Покровського району Донецької області. Йому було лише 35 років…Разом із дружиною Ігор ростив сина, у нього залишилась мати.

Сьогодні Вінницька громада прощається з полеглим захисником Бойком Сергієм Леонідовичем. Сергій Бойко став у лави Збройних сил України на початку повномасштабного російського вторгнення. Воював із окупантами у лавах 92-ї десантно-штурмової бригади. Загинув 13 липня під час виконання бойового завдання на Харківщині – поблизу села Глибоке. Оборонцю навічно залишилося 56…

Сьогодні Вінницька громада прощається з полеглим захисником Загорульком Сергієм Віталійовичем. Вінничанин боронив територіальну цілі­сність та незалежність Батьківщини з 2014-го. Став до війська за покликом серця. Воював на Луганщині у складі в/ч 3008 Нацгвардії, а за рік, після завершення ротації в АТО, продовжив контракт. У роті зв'язку ВПС прослужив до 2021 року.

Вже 24 лютого він вкотре пішов захищати рідну землю від окупантів. У складі 59-ї ОМБ імені Якова Гандзюка тримав оборону на Миколаївщині. Саме там 8 березня 2022-го отримав важке осколкове поранення, внаслідок якого втратив ногу. На жаль, це глибоко позначилося на здоров'ї воїна. Його серце припинило битися 21 липня. Сергієві навічно залишилося 35…

Поховали Захисника на Алеї слави Сабарівського кладовища.

Вклоняємось перед відвагою, стійкістю та патріотизмом полеглих українських воїнів, які боролися за Перемогу!

Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв... Вічна слава і вічна пам’ять...

Сторінку підготувала Людмила ПОЛІЩУК