Давненько не відвідувала так званий пляж по вулиці Нарбута (колись це називалося на Гонти). І була просто шокована побаченим.

Береги по обидва боки річки вже щільно забудовані. Навіть прибережна зона. Хтось навіть викопав від берега якийсь канал і встановив маяк. Це щоб ніхто не міг пройти вздовж річки.

Судячи з того, який вигляд має маєток, в нього вкладені величезні гроші. Простий смертний таке будівництво не потягне. Певно, хтось із високопоставлених силовиків або чиновників.

Тут всі забудови ексклюзивні.  А для містян залишився малесенький шматочок берега, який зараз повністю весь вкритий мертвою рибою.

Якраз з того боку вітер гнав хвилю. Можливо, це звідти, від тих палаців, він пригнав сюди цих мертвих карасів, лящів та плиток? Бо люди кажуть, що там в багатьох забудовників каналізація виходить напряму у Південний Буг.

Хоча, можливо, що і на цьому березі хтось морить рибу і знищує екосистему річки. Вона й так уже через аномальну спеку перетворюється на «мертве море». А тут ще й помічники високопоставлені допомагають її добивати.

Зараз вся увага суспільства прикута до війни. Люди не звертають уваги на те, які неподобства робляться поруч. Але ж такими темпами зведення приватних забудов в прибережній зоні надовго нашої річки не вистачить. Чи вже всіх влаштовує перспектива отримувати в домівки з водоканалу отруєну воду?

І невже всі вже змирилися з тим, що сильним світу цього можна безкарно порушувати всі можливі закони заради свого ситого та комфортного життя? Навіть якщо цим робиться виклик громаді?

В місті викуповують невеликі ділянки зі старими хатами і там масово будуються котеджі на 4 — 6 господарів. При цьому ніхто не рахує, скільки соток на одну людину має припадати по санітарних нормах. Нікого не хвилює, де паркуватимуться автівки, яких більшає в геометричній прогресії. І чи витримають старі комунікації таке навантаження.

Чия це відповідальність?

Олена Григорівна,
вінничанка