Але найнедолугіша влада та безпринципне «насєлєніє» до війни, на жаль, не зрозуміло, що це треба берегти як зіницю ока. Бо такої країни, без перебільшення, більше немає. І орда використає будь-який шанс, щоб загребти це собі. Спробую довести, чому. Як і те, що нас вже «не зіллють»!

Тобі 33, моя серцем вибрана земля. І кожен з нас з тобою, Україно, проходить свою Голгофу.

Таке враження, наче ті епохальні дні Христа повернулись. Ми йдем — кожен із терновим вінком, оббріхані рашистським фарисейством. І навіть Пілат з вікон ООН умиває руки після нікчемного вето окупанта. І світ змирився. Змирився багато з чим і забув, що давав слово гарантій безпеки. Коли Україна зробила наймасштабнішу у світі самопожертву — віддала третій у світі ядерний потенціал, який коштував S600 млрд, за слово честі. Але світ став яловим. А честь замінили гроші та інтереси.

І тепер ми йдемо цією дорогою загарбницької війни. І кожна зупинка цієї нашої Голгофи — це нова наруга. Ще один масований удар – і паща сатаністів-рашистів упивається новою кров’ю невинних жертв! Нехтується всяка мораль, топчеться все людське. Наче кричить: любов покинула цей світ…

Але так не має бути! І так не буде, послухай мене, досвідчену людину, кожен побратиме і посестро! Бо у Бога свої правила. І вони вищі за ці, недосконалі і часто нікчемні, людські.

Бо ми, як і Він, створені по образу і подобі Божій! А значить, Його діти. І тому Він буде з нами! І так буде — бо Він там, де правда. А правда за нами.

Так, є час сатани і зрадників, коли торжествують брехня і біда. Але Бог всесильний, і Він допоможе нам подолати всяку нечисть!

Але пам’ятаймо одну істину, мені її сказав в одному православному монастирі Європи монах: ніколи Бог нічого не робить того, що може зробити людина. Тому те, що ми можемо — маємо робити самі.

Отож, те, що і маємо, наробили і заслужили самі.

Як і нести цей тягар війни і болю… Але це мине.

Не вірите? Мало вірите? Ну, тоді пояснюю прагматично:

Бог і меркантильний глузд цього, хоча й далекого до досконалості та черствого, світу просто не дозволить віддати навіть не нас, а з нами цю, без перебільшення, святу і золоту землю. Бо створюючи її і заселяючи сюди українців. Він кожному залишив посаг — саме так, 200 000 доларів ще не розграбованих надр на кожного громадянина цієї країни. І землю, яка прогодує і нас, і світ.

Бо у надрах України на 11 трильйонів доларів навіть на сьогодні не зачеплених корисних копалин. Їх більше 117 видів. Найстратегічніших у світі – 5. І за всіма ми в лідерах.

Тепер аналізуємо: Україна — друга у світі за покладами за­лізної руди. Іх у нас майже 12%. А це весь метал світу. Перша — рф — у неї 27%. В Китаю — 10%, у США — лише 3,3%.

Скажіть, хто дозволить, щоб рф окупувала Україну і мала на метал монополію у світі?

Тепер дивимось стратегічні мінерали майбутнього.

Королем вважають титан. З нього виготовляють покриття чи не для усієї найновішої стратегічної зброї світу — від літаків до ракет. Він дуже дефіцитний у світі. Наприклад, США експортують його з Китаю та донедавна з рф 90%.

А в Україні запаси титану найбільші в Європі. Бо видобуток йде із 15-ти родовищ. А розвідано у нас 40. У світі ми в п’ятірці по запасах титану. Там же рф та Китай. І це не надійні партнери США і ЄС. Або, можна сказати, зовсім не партнери.

Уявіть: країна, яка займає лише 0,4% суші, має населення 0,8% від усіх землян, входить у п'ятірку по запасах сировини майбутнього. Хто віддасть її на поталу рф? І зробить ще одну монополію для головного мінералу ракетно-оборонного комплексу світу нинішньому окупанту?

Літій не менш домінуючий мінерал майбутнього, бо він присутній в усій надсучасній техніці. І по виявлених запасах літію Україна в світових лідерах. Деякі світові ЗМІ видали причину цієї війни — саме за поклади літію. Бо Україна мала виробляти його, якби не було війни, найбільше у світі. І тому путін розпочав війну, щоб захопити цю стратегічну сировину.

А її дійсно у нас є 500 000 тонн. І це першість — 60% у світі. Хто віддасть це для домінування рф? Та ніколи!

Добавте до цього виявлені родовища сланцевого газу, за запасами якого ми треті в Європі після Франції та Норвегії.

Кажуть, його вистачить на 100 років. Не лише Україні, а й Європі.

А родовище нафти і газу в Криму є одним із найбільших в Європі. В разі його розробки ми можемо забезпечувати ним себе і ЄС до 300 років. А всіх родовищ горючих копалин у нас 2233.

І ще один вагомий аргумент. Дуже вагомий. До війни Україна стала першим у світі експортером зерна. Навіть випередивши США. Третьою була рф.

Якщо віддати землю України рф, то вона буде володіти 47 відсотками зерна світу. А отже, зможе не лише зброєю шантажувати та завойовувати країни, а голодоморами сучасності. Давати або не давати людству хліб. Як думаєте, світ, навіть Африка чи Китай, які «нейтральні», це допустять? Переконана, що ні.

Ось так я спочатку лірично, а потім прагматично намагалась довести вам, що Бог за нас вирішив дати такий посаг кожному українцеві, що навіть найнедобросовісніші союзники не допустять, щоб у нас його забрали.

Хочете в цифрах?

Кожен лише народжений українець вже має навіть від офіційного розвідувального потенціалу номінально 200 000 у.о.

А вірніше, мав би мати, бо, згідно зі статтями Конституції, земля і надра належать народу України. Отже, при експлуатації кожен українець має отримувати відсоток, так як у Катарі чи ОАЕ.

І може, пройшовши Голгофу війни, ми навчимось гуртуватись, поважати себе та вимагати того, що нам належить! А зараз головне — зберегти життя і Україну!

Тому бережіть себе, шановні брати і сестри. А всі ми боро­німо нашу Україну! Бо все описане буде, якщо ми покажемо світу, що ми єдині! А значить — непереможні! Ні для кого! І не меншовартісні! А велика країна величних людей.

А далі всі права і блага треба вимагати і не продаватись за піци, кури, торти, окуляри, чим вас там ще купували депутати-шарлатани? Та і ви купувались «як худоба» на базарі… а тепер розплачуємось ми всі своїми дітьми, оселями і землею…

Сподіваюсь, з гіркими сльозами і невимовним болем кожному нарешті дійшло, що так, як ми жили, більше жити не будемо? І не треба! Тому не виїздіть до інших країн, а виборюймо свою! Бо вона реально золота!

А тепер дай кожен собі, українцю, відповідь: чи з таким посагом нас не приймуть в ЄС та НАТО? А не приймуть, то дурні будуть.

З любов’ю —
Тетяна Редько,
Заслужений
журналіст України