Вони вийшли, щоб сказати, вони чекають! Родичі безвісти зниклих організували виставку «Повернись живим». Вона діятиме місяць у Скай-парку м. Вінниці.
Будь ласка, всі небайдужі, відвідайте її. Там портрети з заповітними мріями тих, найдорожчих, хто чекає і надіється.
Вони чекають. Хто місяці, хто роки. І кожен день цієї невідомості – це, напевно, найстрашніші муки на цій землі.
Де ти? Чи живий ти? Ці запитання кожного з них вже розʼїли болем невідомості кожну клітинку їхнього тіла.
Серед них є і ті, хто вже знає – син, батько, чоловік загинув! Але тіла досі немає! Розумієте, вони навіть заздрять тим, кого привезли на щиті у рідне місто чи село! І похоронили, провели у Вічність.
А вони оббивають пороги ООН, ОБСЄ, Червоного Хреста з такими проханнями. І після цього всього роблять висновок – вони всі бездієві!
А далі – говорять вони.
На наших фото та відео.
Але просять у журналістів, публічних людей одного: «Не переконуйте нас, щоб ми їх НЕ ЧЕКАЛИ!
Бо скільки жити будемо – чекатимемо!
Детальніше про цей захід та розповіді рідних «безвісти зниклих» читайте у газеті «33-й канал»
Тетяна Редько
В этой войне не может быть пропавших без вести, каждый шаг должен фиксироваться, на какую позицию был отправлен, что туда прилетело, автомат стальной, на нем номер, владельца можно определить, ещё титановый медальон. Если ничего не прилетело и его нет, значит в плену либо сам пошел либо дрг врага захватила. Просто исчез бесследно так не бывает