Народився преподобний в сім’ї християн. У 18 років Симеон відправився в монастир, де прославився своєю ревністю до аскетизму. Він проводив у молитвах дні та ночі, відмовлявся від їжі та води. Настоятеля стривожила така поведінка, тому він запропонував Симеону поблажливіше ставитись до себе або піти з монастиря. Юнак пішов і оселився на дні закинутого колодязя, продовжуючи виконувати подвиги.
Три роки свого життя Симеон провів в кам’яній печері. Після цього, в народі поширилася слава про преподобного. Люди відвідували Симеона, щоб отримати його благословення, пораду чи, навіть, зцілення.
Щоб уникнути спокус преподобний Симеон побудував високий стовп і оселився на ньому, подалі від мирської слави. Преподобний провів там 37 років свого життя.
